Свідомо діти починають брехати у п'ять років

Світлана Гончаренко запевняє: великі брехуни виростають лише у родинах великих брехунів

Фото: Фото: Тетяна Сарахан

Найчастіше школярі брешуть батькам про оцінки вчителів аби уникнути покарань. Батьки сподіваються, що діти можуть знати більше.

"Кажуть: "ти будеш відмінницею". Насправді дитині дійсно не дано освоїти потік інформації. Батьки вимагають, а дитина втомилася. Знає, що її насварять чи наб'ють, включає захисну реакцію - починає брехати за ті оцінки. Як зловили на брехні - ніколи не треба обзивати та лупцювати дітей" — говорить вінницький дитячий психолог 27-річна Світлана Гончаренко.

Краще спокійно поговорити. Тоді можна зрозуміти, чому дитина збрехала. Для цього треба виключити телевізор і закритися в кімнаті аби ніхто не відволікав. Слід пояснити, що робить їм боляче і доведеться приймати якісь міри.

Психологи радять батькам не обманювати своїх чад. Діти беруть приклад з дорослих. Свідомо починають брехати у 5 років.

"Мама поскаржилася, що 10-річний хлопчик нічого не хоче робити. Каже, що йде на вулицю, а сам втік до друга гратись на комп'ютері. З'ясували, що мама пообіцяла, як настане гарна погода, то піде з ним гуляти. Той день так і не настав. Він сказав мені: "мама теж бреше". Злісні брехуни виростають, де батьки самі ж злісні брехуни" — пояснює Гончаренко.

Підлітки можуть брехати без причини. При цьому використовують міміку, жести і постійно дивляться в очі.

"Два тижні тому хлопчина 14-ти років обдурив, що у нього болить живіт. Видав себе очима. Я йому повірила, бо йому це треба було. Дитина ніколи не обмане свого вчителя, матір, батька чи ровесника, якщо вони є для нього авторитетами. Він не боїться з ними поговорити про будь що" — додає.

Батьки майже завжди захищають своїх дітей. При нагоді виправдовують їх.

"10-річна дівчинка постійно принижувала свою подружку. Все брехала про неї. Та терпіла, бо хотіла з нею дружити. Вона ж зірка, лідер класу. А батьки все спустили їй. Вони спочатку посваряться, а потім розбираються, чия дитина перша обізвала чи штовхнула в класі" - розповідає.

Не варто серйозно сприймати брехню дошкільнят. Тоді вони самі вірять у свою розповідь.

"Діти до трьох років вірять і сприймають брехню, як реальність. Кажуть: "у розетці є бабай". Так ми ж самі цю нісенітницю говоримо їм аби вони боялися лізти туди пальцями. Немає дитини, яка хоч раз в житті не збреше. Цей вік треба пережити" - каже психолог.