Майже половина дітей у віці від 7 до 18 років, які живуть на Донеччині та Луганщині, стали cвідками воєнних дій. Такі результати дослідження озвучує столичний психолог Ольга Філіпчук.
"Далеко не всі діти були евакуйовані з зони АТО, - говорить психолог. – Звісно, усе побачене і пережите залишає на дитячій психіці свій відбиток. Діти, які зараз тимчасово перебувають у Києві та інших містах, обов'язково наглядаються психологами. Ми слідкуємо, як підлітки та малеча реагують на гучний звук. У декого реакція безпосередньо викликана пережитою у зоні АТО евакуацією до підвалу чи бомбосховища. Дитина пригинається або починає бігти і шукати очима прихисток".
Психолог просить батьків не поспішати забирати дітей, які були евакуйовані із зони АТО, додому. Після війни діти бояться шуму і погано сплять.
"І 7-річним, і 16-річним зараз потрібна реабілітація і підтримка психологів, - пояснює Філіпчук. – Не варто ще більше травмувати дитячу психіку, показувати, на що перетворилися їхні будинки, як зруйновані школи і розгромлені дитсадки".
За словами Філіпчук, у багатьох донецьких та луганських містах працюють психологи-волонтери.
"Їхня допомога зараз потрібна не тільки дітям, але й дорослим. Людям важко повертатися у розгромлене місто, - говорить Ольга Філіпчук. - Вони розчаровані, визнають, що помилилися, підтримуючи Гіркіна і компанію. Психологічні проблеми будуть проявлятися через тиждень-два. Зараз люди надто заклопотані, щоб впадати у депресію. Вони намагаються відбудовувати свої будинки, прибирають подвір'я, готуються перевезти додому своїх рідних. Ні в якому випадку їх не треба жаліти, бо це тільки посилить психологічну травму".
Юлія Матковська зі Слов'янська на Донеччині у бомбосховищі сиділа з двома синами – 8 і 5 років.
"Мені дзвонили з кількох благодійних організацій, пропонували евакуювати з області дітей, але я боялася їх відпускати, - розказує Юлія. - Давали путівку в Одесу, запрошували на два тижні у кримську Алушту. Не знала, кому вірити. Переживала, що терористи дітей заберуть і будуть використовувати, як живий щит".
Матковська розповідає кореспонденту Gazeta.ua, що дітей, які пересиділи війну у Слов'янську, наполегливо просять показати психологам.
"Ми ходили до психологів-волонтерів, - каже жінка. – Мені пояснили, що реабілітація потрібна у першу чергу дитині, яка боїться гучного звуку, погано спить уночі та стала агресивною. Мої хлопці спокійні, але про війну говорять весь час. Їм тепер не цікаві м'ячі. Донецькі діти ще кілька років після цього на майданчиках будуть у войнушки гратися".
2 
1
Коментарі