– Краткость – сестра таланта? – глузує чоловік за прилавком, зважуючи в руках мій тоненький диплом.
Я мовчу, не зовсім розуміючи, чому з роботи сміється людина, яка її зшиває. Чоловік кидає погляд на титулку.
– А вот скажите, в журналистике важнее недосказать или не сказать лишнего?
– Це бакалаврська робота, має бути невелика за обсягом, – не витримую.
– Ну, обычно страниц сто приносят. А у вас сколько? 30? 25?
За кілька днів чекаю під кафедрою, щоб віддати роботу. В сусідньому кабінеті крізь прочинені двері видно жіночок, які ліниво їдять цукерки. Поруч нудяться магістри. Один із них вкотре передивляється папірці:
– Треба, щоб на комп'ютері була опція, як у банкоматі: "Роздрукувати диплом чи зберегти дерево".
Нарешті з'являється секретарка. Поспіхом переглядає роботу.
– Вам ще потрібно взяти довідку в 210-й кімнаті, – і, не пояснюючи, яку, зникає.
У львівського драматурга Сашка Брами є документальна п'єса "Диплом". Два роки він опитував людей – від студентів до бомжів. Намагався зрозуміти, хто і навіщо здобуває вищу освіту. Назбиралося багато історій про хабарі, бюрократію та сексуальні домагання. Але центральною стала сповідь студента-біолога. Він вступив до університету, щоб зрозуміти, як влаштований Всесвіт.
За чотири роки я майже звикла до того, що Всесвіт нікого не цікавить. Кількість сторінок важливіша за те, що на них написано. Кількість відвідувань – за те, чого ти навчився. Кількість крапочок у бібліографічному описі – за прочитані книжки.
П'єсу поставив театр ім. Курбаса, нещодавно була прем'єра. Відгуки дуже суперечливі: хтось дякує, що показали "всю правду життя", інші вважають виставу ганебним наклепом.
Я розмірковую, чи не з'їздити у Львів на "Диплом". Вирішую відкласти. В цьому сезоні з мене досить.
Коментарі
ТТ и верту явно нравятся говно, извините, кнопкодавы. Если они оба олигархи с миллионами бабла, тогда все правильно: на присутствие в парламенте у богачей нет времени, так как надо ежечасно стричь "капусту". Но если ТТверт из голубого большинства среднего уровня, то это уже синдром любителей наступать на одни и те же грабли по нескольку раз подряд и полная политическая неграмотность. Раз региональные рецидивисты так упорно не хотят принимать данную постанову, то они понимают, что постоянного большинства в парламенте у них не будет.
Индивидуальное голосование сути принимаемых решений не изменит. Но зато значительно увеличатся расходы депутатов на транспорт, которые придется в конечном счете оплачивать нам с вами. Ну приедут отсутствующие депутаты и что? Будут голосовать как оппазиция? Нет. Так какой смысл во всей этой тусне? Один большой мыльный пузырь, треп, приятный для души дураков и видимость деятельности.
Ничем не кончится,пр плюс кпу плюс мажоритарщики которые тратили кровные деньги плюс часть удараи частьоо,это мы проходили,вот вам и 260_270 депутатов,а оппозиция снова будет стонать и жаловаться даи кстати 180 депутатов очень хотят квартиры,так,что скучно не будет
Да,ты братец настоящий синезадый гопник.Значит оппозиция должна публично пообещать голосовать одной кнопкой,не выдвигать ультиматовов,не блокировать и по всей этой мути вытекает,что оппозиция может не нарушать законы, это её дело, но пусть не мешает это делать ПР. Откуда такой маразм,что раз "Батькивщина" нарушала закон,то теперь не имеет морального права требовать его выполнения. Ох уж эти апологеты бандитизма и гос.маразма.