Ексклюзиви
Субота, 07 червня 2014 14:35
Євгенія Олійник
Євгенія Олійник
Євгенія Олійник

Крим без коментарів

– Вам усе зрозуміло? – запитує статний юнак із бейджем "Медіатор" у "ПінчукАртЦентрі".

Я виходжу із затемненого залу з роботами Микити Кадана. Виставка – групова й називається "Страх і надія", присвячена подіям в Україні. Відвідувачів, як на ранок вівторка, багато.

Я киваю, але потім раптом прошу:

– Розкажіть про це, будь ласка, – вказую на одну з робіт.

Хочу перевірити здогад. Якось із подругою бавилися тут в арт-критиків: трактували одна одній значення інсталяцій, а потім звірялися з поясненнями. Виявилося, кількість прочитаних культурологічних книжок значення не має. Для розуміння сучасного мистецтва важить інтуїція.

Юнак з готовністю підхоплюється.

– Погляньмо, як це називається… Ага, "Музей революції".

Експонат: порожня вітрина із заіржавілим каркасом. Замість скла подекуди – фанера. Всередині висить чорно-біла світлина пам'ятника радянських часів. Вочевидь, героям.

– У цій роботі йдеться про музеєфікацію історії, – говорить юнак. – Про те, що події, які відбулися раніше, пов'язані з тим, що переживаємо сьогодні. Художники музеєфікують дійсність, представляючи подію в контексті загального історичного наративу. І таким чином пророкують майбутнє.

– Ага, – кажу я.

Деякий час ми мовчки дивимося на вітрину.

– Це складно, тут одним реченням не поясниш, – юнак трохи знічується. – Ну, ось бачите фанеру. Нею під час Майдану закладали виходи з метро!

– Так! – радію. Здогад частково справдився.

– Ви гід? – поруч з'являються відвідувачі.

– Ні, – юнак коситься на свій бейдж. –

Я – коментатор.

Поверхом нижче у залі з роботами Жанни Кадирової коментаторів немає – тільки охоронець. Пояснювати нічого: посередині стоїть шматок обгорілої стіни у формі України. "Відірваний" Крим валяється поряд.

Зараз ви читаєте новину «Крим без коментарів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода