Як дають собі раду з надокучливими тваринами в різних країнах
У британському графстві Сассекс виявили щурів, які не гинуть від отрути. Споживають отруєну їжу без будь-яких наслідків для здоров'я. Розмножуються дуже швидко. До 14 нащадків на три тижні приводить кожна пара щурів, на рік мають 400. Крім того, переносять шкідливі бактерії. Зокрема, паличку сальмонели, що спричиняє тиф і лептоспіроз — захворювання печінки, нирок та м'язів. 2010 року від нього помер олімпійський чемпіон із греблі Енді Холмс. Щури перегризають електричні кабелі та псують меблі. Якщо кіт або пес укусить щура, який з'їв отруту, може загинути. Спеціалісти з винищення шкідників кажуть: від щурів врятують лише нові, сильніші види отрут.Парламент Великої Британії щомісяця на боротьбу зі щурами у Вестмінстерському палаці витрачає 7 тисяч фунтів – майже 90 тисяч гривень. Це на 15 відсотків більше, ніж позаторік
Поліна КАРПОВА, 28 років, учителька, село Боголюбовка, Уссурійський край, Росія:
– Відгукнулася на заклик місцевої громади. У них померла вчителька, а взимку возити дітей до школи в сусідній район неможливо. Хотіла відчути, як це – жити не в Москві.Спочатку мене мали поселити в будинку дочки лісника, але я попросила окремий. Чоловіки залишили петарди. Подумала, що вони жартують, коли говорять про ведмедів, але в першу ж ніч почула рохкання. Вранці побачила, що в коморі, де лежав шмат сала й буряки, вивалені двері. Сала не було, буряки погриз. У сусідки роздер порося. Розповідали, що була дуже голодна осінь, ведмеді не встигли наїстися перед сплячкою.
У січні дуже потепліло. Із тиждень трималася плюсова температура. Лісник казав, що біля всіх барлогів бачив сліди. До села не побоялися забрести троє ведмедів. Бродили три доби щоночі. Один – дуже розумний, говорили, умів відчиняти двері, бо у сусідки хтось потрощив меблі й перевернув борщ у прибудові. Потім один вечір чоловіки стріляли з рушниць, і звірі не приходили.
Ведмедів намагаються не вбивати, хоча влітку вони сильно шкодять. Лазять городами, роздирають псів, трощать сараї. У сусіда винищили 50 кролів. Однак застрелив ведмедя тільки, коли той мало не напав на дружину. Як правило, вони уникають людей, а цей ричав і йшов на неї.
Влітку ведмежатини не їдять. Або заморожують на зиму фарш, або готують тушенку. Зі шкури сусід пошив шість пар домашніх капців.
Каролін АНЕС, 46 років, квітникарка, Онтаріо, Канада:
– Маємо біду через лосів. Законом заборонено їх убивати чи відлякувати, навіть якщо вони в межах міста. Тут поряд заповідник, дві родини заблудили аж сюди і другий рік не можемо їх позбутися.
Влітку витолочили мені всі тюльпани і хризантеми. Сусідка вирощує екологічно чисті овочі, то поз'їдали зелень буряків, салату й поламали огірки. У баклажанах вивалялися, але їсти не стали. Ми обгородилися бетонними плитами – живемо, ніби у в'язниці.
Зараз основна проблема в тому, щоб не збити їх автомобілем, бо за це прийдеться платити штраф. Треба завжди замикати гараж, щоб не залізли. Також маємо щовечора прибирати біля баків з органічними відходами, бо лосі там шукають їжу.
Джордж ГАРОЛЬД, 62 роки, пенсіонер, Блекберн, Велика Британія:
– Був змушений застрелити шість лисиць, бо занадто знахабніли. Кілька років полювати на них забороняли, то забагато розплодилося. Влітку покусали 4-річного хлопчика, на ніжку наклали шість швів. Після того шериф дозволив стріляти без обмежень.
Двічі у мій будинок лисиці залазили через кухню. Вигнати їх дуже важко, бо лякаються і починають кидатися на людей. Вирішили боротися радикально, коли завагітніла донька. Боялися, що можуть напасти на немовля. Розкладали отруту, я відстрілював тих, що лізли у смітник. Стали обходити наш куток.
Олівер ШЕЛТОН, 57 років, фермер, Тувумба, Австралія:
– Маю рибну ферму, 20 гектарів. З боку річки набридають крокодили. Вони невеликі, для людини безпечні, але діти бояться. Винищили мальків, перекаламутили воду. Отрути насипати не можу, бо це ж річка. Полювати теж немає сенсу. Ставимо снасті, прибираємо їжу з берегів.
Більших збитків завдають кенгуру. Поряд будують великий торговельний центр, тварини дезорієнтовані. Почали сприймати людські домівки як прихисток. Але коли кенгуру розуміє, що зараз прийдуть люди, починає поводитися, як Джекі Чан. У нас так просто в будинок не потрапити, а у сусідів кенгуру розтовк сервант, поламав дорогі бамбукові меблі. Якщо самиця з дитинчам відчуває небезпеку, у критичних випадках може напасти. Раніше кенгуру на нашій території були рідкісними гостями, а тепер це – проблема.
Алі ПАК, 34 роки, безробітний, Калімпонг, Індія:
– Мавпи – це наша біда. Тут їх чотири види, і всі паразитують біля людських поселень. По-перше, не можна ні на мить залишити їжу без нагляду. Крадуть фрукти, у щось зварене пхають лапи. Вміють залазити через вікно, продиратися крізь протимоскітну сітку, відчиняти двері.
По-друге, можуть нашкодити в будинку. Ми вже кілька разів знаходили фекалії на ліжку.
По-третє, кіт набрався бліх від приматів. Ми не знаємо, яка ще зараза може на них бути і як із нею боротися. Вбити мавпу тут вважають поганим знаком. Є чоловік, що їх ловить й відносить у ліс. Також відлякують багаття і феєрверки, але це допомагає лише на кілька днів.
Що менша тварина, то краще пристосовується
– Щурі мають найдосконалішу адаптативну здатність серед усього тваринного світу, – пояснює професор зоології університету Онтаріо Пітер Шейні. – У них можуть мутувати внутрішні органи, наступне покоління вже з'являється з імунітетом до даного виду хімічної загрози. Якщо тварина гине, решта колонії знатиме, що їжа – небезпечна.Зараз основною загрозою серед шкідників у більшості регіонів є терміти. У природі діє правило: що менша тварина, то краще вона пристосовується до життя, швидше розмножується, і тим важче з нею боротися. До нас дійшли сигнали з кількох музеїв світу, що помітили зараження. Терміти з'їдають експонати, оброблені спеціальною речовиною. Добре, що це помітили одразу. У США кілька років погода для них була несприятлива. І поменшало дерев'яної їжі. Колонії термітів трохи скоротилися, але не зникли. Потім виявилося, що в багатьох є імунітет до основних інсектицидів. Також вони небезпечні тим, що виїдають деревину зсередини. Господарі можуть не одразу помітити, що їхній будинок руйнують.
2 
1
Коментарі