13 травня 1958-го 50-річний швейцарський інженер Жорж де Местраль (на фото) зареєстрував торговельну марку розробленої ним застібки-липучки Velcro: від французьких слів velours - "оксамит" і crochet - "гачок". Ідея Местралеві спала на думку під час полювання. До одягу інженера та до шерсті пса поприлипали реп'яхи. Один із них Жорж де Местраль узяв із собою й удома почав вивчати його колючки-гачки під мікроскопом. На основі принципу їх зчеплення створив нейлонові застібки. Заявку на патенти подав у Німеччині, Великій Британії, Швеції, Італії, Нідерландах, Бельгії, Франції, Канаді та США.
Местраль створив власну компанію й отримав на $150 тис. кредиту - $1,1 млн на сьогоднішні гроші. Та всесвітньої популярності застібки-липучки набули після того, як ними спорядили одяг і пакети для їжі американських астронавтів, що полетіли на Місяць 1968 року. Жорж де Местраль продавав більш як 60 млн метрів липучок на рік. Їх масово почали використовувати виробники дитячого та спортивного одягу. Ставши мільйонером, де Местраль продав і патент на застібку-липучку, і компанію Velcro.
Останні 22 роки жив на відсотки, і більш ні дня не працював. Помер у лютому 1990-го.
Тарганячі перегони почали влаштовувати білогвардійці-емігранти
"Открыли тараканьи бега", - повідомив у номері за 8-15 травня 1921 року російський емігрантський журнал "Зарница", що виходив у Константинополі - теперішньому Стамбулі. Влаштувати тарганячі перегони спало на думку кінематографістові Олександру Дранкову (1886-1949), коли турецька поліція закрила всі лото. Перегони проводили в затемненому приміщенні в будинку на вул. Ґранд рю де Пера - тепер вул. Істіклаль у Стамбулі. Єдина лампа висвічувала кінець дерев'яної дошки з кількома канавками-доріжками для тарганів. Щойно комах, на яких глядачі перед тим робили ставки, випускали зі "стаєнь", вони бігли на світло.
"Тут устроены тараканьи бега, - передавав діалог на вулиці Константинополя письменник Аркадій Аверченко (1881-1925). - Есть старт, тотализатор, цвета жокеев, и бегут живые тараканы. Масса народу собирается играть. Есть верные тараканы! Фавориты!" У фейлетонах 1922 року він один із перших описав цю забаву російських емігрантів.
У репертуарі сучасної російська авторки-виконавиці та радіоведучої Нателли Болтянської, 46 років, є пісня "Тараканьи бега". Уривок із неї:
Верьте дурному сну,
Люди в мундирах рваных!
Кто проиграл страну,
Ставит на тараканов. (...)
Брошены щит и меч,
Стыд кипятком ошпарил…
Стоит себя отвлечь
Бегом поганых тварей.
И, да поможет черт,
Как он помог врагам…
Русский азартный спорт -
Тараканьи бега.
Торговий агент убив прем'єр-міністра
У вестибюлі Палати громад британського парламенту 11 травня 1812-го збанкрутілий торговий агент Джон Беллінґем (на портреті) пострілом у серце вбив прем'єр-міністра країни 49-річного сера Спенсера Персиваля. Це єдиний в історії випадок, коли голова британського уряду загинув насильницькою смертю.
Беллінґем п'ять років просидів у в'язниці на російській митниці в Архангельську за борги компанії, у якій працював. Вона застрахувала російський корабель, а коли той затонув у Білому морі, відмовилася виплачувати компенсацію. Крайнім виявився Джон Беллінґем. Повернувшись на батьківщину без грошей, з підірваним здоров'ям, він почав добиватися справедливості. Після трьох років тяганини по всіх можливих інстанціях - а дійшов до Кабінету міністрів - впав у відчай. Купив пістолет, замовив кравцеві потаємну кишеню у фраку. І став вичікувати на лавці біля будинку Палати громад. Тривало так три тижні. Коли з'явився сер Спенсер Персиваль, встав і пішов за ним. На спусковий гачок натиснув, не виймаючи зброї з кишені.
За два дні вбивця постав перед судом. Пояснив, що хотів убити колишнього британського посла в Росії, який просто вмив руки, коли він сидів у борговій ямі. Але той усе не йшов і не йшов, тож вирішив застрелити прем'єра. Під час слідства висували версію, що Джон Беллінґем не цілком адекватний. Однак суддя визнав підсудного психічно здоровим і виніс смертний вирок через повішення.
- Єдине, чого я бажав - захистити своє право на справедливість, - заявив наостанок підсудний. - Я вірю: чиновники винесуть із цього випадку свій урок.
Під час страти, що відбулася за тиждень після замаху, симпатії натовпу були на боці Беллінґема. "Благословить вас Господь! Ви надали велику послугу країні - навчили міністрів відповідати на клопотання", - занотував один із свідків повішення.
8 травня 1902 року о 7.50 ранку на острові Мартініка - французькій території в Карибському морі - сталося виверження вулкану Монтань-Пеле - "Лиса гора". За кілька хвилин розпечена хмара попелу й газу змела з поверхні землі найбільше на острові місто Сен-П'єр. Із понад 28 тисяч його жителів вижив один - ув'язнений Людґер Сільбаріс. Його напередодні за бійку кинули до підземної камери-одиночки
6,4 кілограмів
важить найбільша в історії перлина (на фото), або 1280 каратів. У діаметрі має 24 см. Формою подібна до головного мозку людини. Її знайшов ловець перлин біля острова Палаван на Філіппінах. Намагався витягнути з розкритої 450-річної гігантської тридакни, однак захлинувся, коли стулки молюска защемили йому руки. 7 травня 1934-го тіло пірнальника знайшли. Виявлену при ньому перлину отримав Панґліма - вождь місцевого племені. Назвав її "Голова Аллаха" - бо розгледів у ній голову в тюрбані. Американський археолог і фольклорист Вілберн Кобб запропонував Панґлімі викупити знахідку. Той відмовив. За два роки син вождя захворів на малярію, і американець єдиний на острові мав ліки.
- Панґліма запитав мене, скільки винен за порятунок сина, - згадував Кобб. - Я сказав, що допомагав приятелеві, тому про платню говорити недоречно. Старий вождь розгубився й замовк. Потім щось прошепотів помічникові. За хвилину той повернувся з найбільшою у світі перлиною.
Вілберн Кобб забрав її до США. Поширював чутки, ніби всередині перлини знаходиться мініатюрна фігурка філософа Лао-Цзи, яку заклав у молюска китайський імператор. Відтоді в англомовній літературі знахідку називають перлиною Лао-Цзи. По смерті Кобба 1980-го його спадкоємці продали перлину ювелірові Пітеру Гоффману з Беверлі-Гіллз за $1,04 млн на сучасні гроші. Той перепродав 67% прав на неї бізнесменові Віктору Барбишу із Колорадо-Спринґс. Точне місце знаходження "Голови Аллаха" нині не відоме. Вартість перлини становить $93 млн, за останньою оцінкою 2007 року.
8 травня 1842-го у Франції сталася перша в історії залізнична катастрофа. 700 пасажирів поверталися з Версаля до Парижа після святкувань на честь короля Луї-Філіпа I. Паровоз зійшов із рейок і загорівся. Далі спалахнули три дерев'яних вагони. Пожежники не змогли допомогти замкненим там людям. 55 із них загинули. Відтоді у Франції заборонили замикати двері поїздів.
Під час процесії біля храму Діви Марії в португальському місті Фатіма 12 травня 1982 року колишній католицький священик із Іспанії Хуан Фернандес Крон намагався зі штиком напасти на Папу Римського Івана Павла ІІ. Охоронці знешкодили нападника. Він був членом релігійної секти фатімістів, що виступала за насильне усунення з папського престолу "узурпаторів", проти реформ, які проводив Ватикан. Хуан Крон відсидів три роки у в'язниці.
13 травня 1920-го на конференції лікарів-стоматологів у британському місті Манчестері цукор уперше визнали головною причиною карієсу. У висновку лікарі відзначили, що під час Першої світової війни здоров'я зубів у британців значно покращилося - бо у воєнні роки був дефіцит цукру. Задля профілактики карієсу радили пити сухе біле вино або шампанське.
4 
35413
Коментарі