Уряд запускає потяги. Квитки коштують утричі дорожче, ніж до карантину

Із понеділка, 4 травня, в Індії почали послаблювати карантинні заходи. Це найбільша країна, яка запровадила суворі обмеження. Понад 1,3 млрд людей заборонили виходити з будинків. Працювали лише поліція, медики й кур'єри. Транспортне сполучення між містами перекрили. Не пускають жодних машин, крім вантажівок із продуктами

Махіка АШАТАРІ, 26 років, вчителька, Срінагар:

– Батько з січня працював у Делі на хімічному виробництві. Він технолог. Зароб­ляє на операцію нашій молодшій сестрі. Їй треба замінити два суглоби. Інакше не зможе ходити.

Про заборону пересуватися і тотальний карантин оголосили за 4 години до його початку. Тато сказав, що спробує виїхати, але це вже було неможливо. Їхній керівник запропонував тим, хто хоче працювати, жити у приміщенні фірми. Вони готують сировину для виробництва ліків. Устатку­вання не можна зупиняти. Мають там великий склад напівфабрикатів їжі. Батько перед тим відіслав гроші додому. Порахував, що решти йому вистачить на два тижні, якщо орендувати житло. На їжу забракло би. Вирішив працювати.

Обіцяли, що карантин триватиме три тижні. Але він тягнеться вже сім. За два-три тижні батькові колеги дзвонили, що в них закінчилися гроші. Хотіли вийти на роботу. Цього ніхто не дозволив.

 

Рахул ПАХАЛОРА, 41 рік, інфекціоніст, Нью-Делі:

– У країні навіть не розглядали варіантА з лояльним карантином. У містах мільйони людей живуть у нетрях. Якби почалися спалахи там, отримали б сотні смертей. У кожному будинку мешкають три-чотири покоління. Тотальна антисанітарія. Спільними туалетами користуються по кілька родин, а часто й кілька десятків.

Там люди двічі на день виходили на обов'язкову дезінфекцію. Найбіднішим роздавали по порції їжі.

Карантин знімати рано, але економіка не витримує. Кажуть, рівень безробіття сягає майже 30 відсотків. Більшість були поденними робітниками. У нас із дружиною є помічниця по господарству. Її батьки живуть за 800 кілометрів. Попросила дозволу залишитися в нас і працювати безкоштовно. Інакше їй довелося би йти пішки. До того ж боїться втратити роботу. Її мати працювала фасувальницею овочів. Каже, її звільнили.

Думаю, великий відсоток людей уже перехворіли. У нас довго були проблеми з тестуванням. Перші кілька тижнів перевіряли лише тих, хто приїхав із-за кордону чи контактував із кимось, хто має підтверджений коронавірус. Минулого тижня привезли дитину з високою температурою. Перевірили малюка, його батьків і бабу. Усі мають антитіла. Перехворіли безсимптомно, хоч баба скаржилася на розлад шлунка й важкість у легенях. Живуть у будинку з дощок. Попросив дозволу протестувати сусідів, з якими ділять яму. У них теж виявили хворобу. У березні помер дід. Навіть не припускали, що від коронавірусу.

У містах, де є активні спалахи епідемії, обмежень не знімають. Але й там мусять враховувати, що можуть початися голодні бунти.

Віхаан МАНСАЛАХ, 38 років, поліцейський, Нью-Делі:

– Продуктові крамниці працювали, але дозволяли виходити тому самому члену родини. Уряд заохочував доставку продуктів.

Щойно відкрили магазини з алкоголем, під ним зібралися натовпи, де ніхто не дотримувався дистанцій. Перші два дні це була справжня проблема, людей доводилося бити. Потім уряд підвищив ціни на лікери, пиво й вино.

Брат застряв за 600 кілометрів. 500 пройшов пішки, але далі не зміг. Він працював на будівництві. Заробив небагато. Відіслав кошти дружині, щоб його не пограбували. У нього запалилося коліно. Живе у притулку. Чекаємо, коли їхатиме хтось і зможе підвезти. Мій шеф обіцяв, що зробить йому перепустку. Коли їхатимуть фермери, його заберуть. Уряд запускає потяги. Але квитки – утричі дорожчі, ніж до карантину.

Багато заробітчан проходили сотні кілометрів. Ми опинились у складній ситуації. Ходити заборонено, але жити їм тут немає де. Ніхто не поселить дорослого безкоштовно. Уряд нічого серйозного не запропонував. Вирішили заробітчан і бідних паломників випускати. Хлопці працювали тут прибиральниками, будівельниками, рикшами, робітниками на фермах. Вони не можуть дозволити собі навіть кілька днів у готелі.

У відділку живе хлопчина, який робив ремонт у одного нашого поліцейського. Звісно, хай повертаються. Уряд виплатив тисячу рупій (350 грн. – Країна) тим, кому нема що їсти. Необхідно було довести, що не маєш роботи, а треба годувати родину. Совісні бізнесмени облаштовували пункти харчування для таких людей.

3900 нових випадків зараження коронавірусом зареєстрували на 7 травня в Індії. За добу померли 195 людей. Захворіли понад 51 тис. Померли майже 1,8 тис.

14 днів добирався 28-річний Мохаммед Зубейр із Нью-Делі до Біхара. Це понад 1,1 тис. км. У дитинстві перехворів на поліомієліт. Ліва рука паралізована. Їхав на триколісному велосипеді. За день міг подолати 50–60 км. У Делі чистив рибу в магазині. За день заробляв 200 рупій – 70 грн. Шукає, хто міг би автобусом відвезти додому

×