У серпні запрацює електронний квиток на всі види транспорту

Понеділок, 3 серпня, 9:30

– Про те, що наш потяг не зупиниться в Тернополі, ми дізналися від провідниці під час посадки. Квитки дехто придбав уже після того, як місто внесли у червону зону. Чому нас, як злочинців, етапують у потязі без права й можливості дістатися до рідного міста? – зачитує звернення тернополян мер 45-річний Сергій Надал на позачерговій сесії міськради.

З 1 серпня українські міста й райони розділили на чотири зони, залежно від епідеміо­логічної ситуації – червону, помаранчеву, жовту й зелену. У червоній діють обмеження для транспорту. У помаранчевій – заборонено діяльність хостелів, туристичних баз і проведення масових заходів. Жовта – буферна, попереджувальна.

Зупинку на станції "Тернопіль" скасували, бо місто потрапило до червоної зони.

– Нині в Тернополі – транспортна блокада. Востаннє таке було за часів татар, – додає. Зала аплодує. Депутати голосують, щоб не посилювати карантину.

За 4 години до того, у поїзді №109 "Херсон – Львів" пасажири вимагають у начальника потяга зупинитись у Тернополі. Кілька старших чоловіків підходять до стоп-крана і погрожують зірвати його. З вагона чути плач дітей.

– Та свинота у владі розуміє тільки силу! – викрикує пасажирка.

– Людей попередили, щойно інструкції отримали працівники залізниці. Пасажири мали зійти на суміжних станціях. Начальник поїзда попросив вибачення за незручності та пропонував вийти у Львові. Врешті мусив зупинитися, – каже начальник вокзалу Ігор Петрик, 42 роки.

О 6:28 потяг зупиняється в Тернополі. На перон виходять 85 пасажирів. Серед них – 35 дітей із церебральним паралічем, які повернулися з відпочинку.

Того ж дня міськрада Луцька вирішила проігнорувати жорсткі карантинні обмеження

 

А в цей час:

– Сергію, велосипед сперли! – кричить чоловікові 25-річна Олена Кудіна з міста Сміла Черкаської області. Той її фотографує біля річки. За поворотом зникає незнайомець на її велосипеді.

– Лише вчора купили гірський велосипед за 6 тисяч гривень. Уперше поїхали покататися, – каже Олена.

Чоловік наздоганяє крадія на своєму ровері за кілька кілометрів.

– Украв рибалка із сусіднього села. Приїхав уночі, свій велосипед заховав у кущах, випив і забув де. Вирішив, що мій – це його. Дорогою вскочив у яму. Впав і погнув заднє колесо. Доведеться замінювати на нове за 700 гривень. Вимагати із пенсіонера не будемо, – додає Олена.

25-річна Олена Славощук втирає сльози з обличчя, усміхається. Їй освідчується 32-річний Тарас Князевич на горі Високий Верх поблизу селища Славське на Львівщині. На вершину виїхали квадроциклами з інструкторами. Один із них знімає на відео, як жінка відповідає згодою.

Напередодні пара заселилася в садибу. Святкують дев'ять місяців, як вони разом. Торік познайомилися на весіллі друзів. До цього бачилися дев'ять разів. Тарас – будівельник. Їздить на заробітки до Чехії. Після одруження друзів у жовтні приїхав до України на Різдво, а згодом провів за кордоном п'ять місяців карантину.

– Для тебе ця робота підходить. І підкачаєшся, і не будеш із людьми контактувати, – львів'янка 45-річна Олена Коцько дає синові 15-річному Івану пакет з обідом – бутерброд і вишневий компот. Той понад два тижні підробляє на дачних ділянках під Львовом. Розклеїв оголошення, що може покосити траву чи виполоти городину. Записує клієнтів на два дні вперед. Щодня заробляє від 300 гривень.

– Ще тиждень-другий – і вистачить на смартфон. Вийшла нова модель із чотирма камерами. Однокласникам у вересні скажу, що засмаг на морі, – відповідає матері.

Наближаємося до: "Я втомився й іду"

Дві новини поряд: "Літаки летять, будемо всіх бомбить" і Кравчук замість Кучми на переговорах у Мінську. У цій риториці є спосіб знецінення аргументів опонента. Це називається "доведення до абсурду". Цікаво тільки, хто для влади опонент? Якщо Росія, то чому її не можна називати й чому перемовником обрано людину, яка наполягала на необхідності тяжкого компромісу з агресором? Навіть тяжчого, ніж на сторінках The Washington Post пропонував зять минулого переговорника Віктор Пінчук. А якщо поборники української державності, то чому влада вирішила, що п'яними репліками й малоросійськими гримасами їй вдасться знецінити ідею жорсткого опору агресору?

Скажіть їм хтось, що в риторичному двобої головне – не довести до абсурду себе. А Зеленський і компанія роблять усе, щоб сумнівів у неадекватності влади не залишилося навіть у найзапекліших їхніх прихильників.

Здається, ми наближаємося до: "Я втомився, я йду".

Лариса ВОЛОШИНА, публіцистка

Кабмін поховав пакунок малюка

Цей проєкт запустили у вересні 2018-го спільно з Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ. Пакунок малюка забезпечував новонароджених і їхніх матерів усім необхідним у перші місяці – загалом 60 предметів і виробів. І давав можливість заощадити батькам час і гроші. А підприємствам, що беруть участь у програмі, – мати стабільне замовлення й робочі місця – понад тисячу осіб тільки в легкій промисловості.

Мінсоцполітики не зробило закупівлі на друге півріччя і рекомендувало міністерці Марині Лазебній поновити закупівлі бебі-боксів через Управління ООН з обслуговування проєктів. Воно в попередні два роки добре справлялося із завданням. А міністерка внесла в порядок дня ніким не анонсовану й несподівану постанову, що передбачає заміну пакунків грошовою компенсацією в 5 тисяч гривень. При цьому озвучили вкрай цікаву для когось схему – всі закладені на цю програму в бюджеті 1,2 мільярда гривень потрапляють на спеціальний рахунок Приватбанку; мами отримають не гроші, а соціальні картки; витратити гроші з них можна буде у спеціальних магазинах роздрібної торгівлі з невідомого поки що списку.

Виникають запитання: хто добиратиме ці спеціальні роздрібні магазини і як формуватиме асортимент? Хто контролюватиме якість дитячих виробів у них? І що робити жителям сіл і містечок, де не буде таких магазинів?

Олександр СОКОЛОВСЬКИЙ, засновник групи компаній "Текстиль-Контакт"

 

"Велика біда українських політиків – їхня коротка пам'ять. Але зараз є нова біда – українсько-російськими відносинами займаються люди, які раніше не займалися політикою. У них немає пам'яті – ні короткої, ні довгої. Живуть у вигаданому світі – і хочуть, щоб решта українців у нього теж занурилися", –

Віталій Портников, журналіст

13 288 будинків знищено під час бойових дій у Донецькій області від 2014 року. Відновили 7750

Київрада заборонила в місті експлуатацію тварин як об'єктів для фото- та відеопослуг. Контролюватиме дотримання правил Національна поліція.

Державний архів Волинської області оприлюднив 215 розсекречених справ КГБ. Більшість стосуються 1944–1945 років, після приходу на Волинь радянської армії та влади. Декілька – 1920-го і 1941 року. Людей судили за участь у "націоналістичних контрреволюційних повстанських організаціях".

Замість пакунка малюка породіллям видаватимуть соціальну банківську карту із 5 тис. грн на рахунку. Таке рішення ухвалив Кабмін.

У серпні запрацює електронний квиток на всі види транспорту. Спершу з'явиться в Києві, Харкові та Дніпрі. Має об'єднати залізницю, внутрішнє авіасполучення, автобусні перевезення і муніципальний транспорт.

Разом із паспортом Міністерство цифрової трансформації збирається видавати електронну пошту громадянина. Її записуватимуть у Єдиному держреєстрі юридичних осіб, ФОПів, громадських формувань і Єдиному державному демографічному реєстрі.

Вирішив займатися бджолярством, поставив кілька вуликів. Приходить повістка з суду. Сусіди позиваються, бо мої бджоли їх кусають. Маю сплатити штраф і забрати вулики.

Олексій Панченко

Влаштувалася бухгалтером. За місяць помітила, що начальник до мене залицяється. Відмовляла, бо маю нареченого. Погрожував, що підставить мене. Того ж дня звільнилася.

Ольга Кирилич

Незнайомець сказав, що він – мій брат. Батько все життя їздив у відрядження в Болгарію. Мав ще одну родину. Із двома дружинами жив таємно 25 років. Крім мене, в нього є троє дітей. Мати, коли дізналася, потрапила в лікарню із серцевим нападом.

Сергій Калінський

Матері подобалося ім'я Інна. Коли записували в метрику, переплутали і внесли як Ірина. Мене на ім'я рідко називала. Казала, таке мала перша батькова дружина. На своє 20-річчя зробила їй подарунок – змінила ім'я.

Інна Завгородня

"Завдання російської пропаганди полягає не в тому, щоб довести перевагу Кремля. Навпаки – вона намагається переконати, що всі однакові. Поховати правду в нагромадженні брехні. Анексія Криму, вторгнення на Донбас і знищення пасажирського боїнга виявили цей підхід особливо яскраво. Розрахунок простий – що більше інформаційного сміття, то вищим є шанс, що факти вислизнуть з уваги аудиторії", – Павло Казарін, публіцист

 

Подруга завжди необережно переходила дорогу. Як ступила крок, то продовжувала йти навіть на червоний. Блимав зелений, я не пішла, а вона рвонула. Один водій навмисно пришвидшився. Вона побігла і впала. Зламала ногу й руку.

Ірина, 30 років, Черкаси

Під час виборів президента сварилася з чоловіком мало не щодня. Він агітував за Зеленського, а я була проти. Тепер знову лаємося, бо доказує, що з самого початку був проти нього.

Галина, 60 років, місто Шпола Черкаської області

Сусіди виїхали в Польщу і продали квартиру. За рік повернулися, бо втратили роботу. Переїхали до батьків у село.

Галина Токар, 29 років, Тернопіль

Дід жив у селі сам. Торік пішов до лісу нарубати дров і зник. Шукали кілька тижнів. Тіла не знайшли. Жити спокійно не можемо, сниться.

Олег Свищ, 30 років, Луцьк

Подруга повернулася з моря потягом. Ніч у плацкарті не спала. Навпроти пара займалася сексом. Зауваження ніхто не робив, спостерігали й фотографували.

Катерина Зубкевич, 26 років, Львів

×