Поліцейський розстріляв беззбройного темношкірого юнака
9 серпня в місті Ферґюсон у штаті Міссурі, США, поліцейський Даррен Вілсон убив шістьма пострілами беззбройного 18-річного Майкла Брауна. За рапортом, той опирався затриманню. Був під дією марихуани. Свідки кажуть, що навпаки – хотів здатися. Тіло кілька годин лежало на вулиці.
Відтоді під відділком поліції в окрузі Сент-Луїс тривають протести темношкірих мешканців. Першого дня вийшли близько тисячі людей. Також вони грабували й підпалювали магазини. Спалили 20 поліцейських автомобілів. Вигукували: "Не стріляйте в нас!", "Ми – Майкл Браун!", "Без справедливості не буде миру!", "Убивця-коп має піти!" Охороняти відділок приїхали військові, за наказом місцевої влади. До протестувальників застосували сльозогінний газ, гумові кулі й бійцівських собак. 32 людей арештували. Сутички тривають. Поліція не повідомляє про постраждалих. Іде розслідування щодо поліцейського Вілсона. Його не звільнили, а відправили в оплачувану відпустку. Окреме розслідування розпочало Федеральне бюро розслідувань США
Рікі ХУРТАДО, 25 років, консультант в Інституті інтеграції темношкірих, Окленд, Каліфорнія:
Підтримую протестувальників на 100 відсотків. Упевнений, раса грала в цьому інциденті ключову роль. Багато білих направляли на поліцейських зброю, і їм за те нічого не було. Нещодавно Клівен Банді з друзями погрожував рушницями поліцейським. Ті вимагали від нього виплати заборгованих податків за випас худоби на державних пасовищах. Все минулося без проблем. Випадок у Ферґюсоні демонструє реальність двох Америк. В одній бачимо расову ненависть, як у часи до руху громадянських прав у 1960-х. Прогресу насправді значно менше, ніж ми думали. Сльозогінний газ та інші форми боротьби, які застосовують до протестувальників, демонструють неповагу поліцейських і влади до афроамериканської спільноти міста. Досі не прозвучали вибачення чи пояснення від убивці Даррена Вілсона або губернатора штату.
Джек ҐРІЛ, 27 років, музикант, Сент-Люїс, Міссурі:
– Пішов під відділок поліції, бо хотів продемонструвати солідарність із батьками Брауна та протестувальниками, які борються проти брутальності правоохоронних органів. Було близько тисячі людей. Поряд бігали діти. Головна наша мета – справедливість. Коли підійшли ближче до поліції, побачили агресію з їхнього боку. Кидали в нас світлошумові гранати, розбризкували сльозогінний газ. Поліцейські озброєні, в масках. Люди тікали й ховалися. Звичайно, вони були злі. Ми з друзями, як тільки побачили газ, повернулися. З нами йшли жінки й діти. У поліції потім казали, що їх атакували. Це брехня. Перед маршем ходили чутки, що вони почали стріляти. Це було за 45 хвилин до початку організованої ходи. Пострілів не чув. Я боюся за безпеку міста. Знаю хороших копів і поважаю їх роботу. Але водночас бачив з боку них дуже багато агресії.
У тому, що поліцейський убив темного, немає нічого нового для Америки. Ми маємо жахливу історію. Звісно, ситуація змінилася на краще після скасування рабства й запровадження громадянських прав. Але питання раси й класу досі вирішують усе. Мілітаризація поліції зросла після 11 вересня 2001 року. Вони почали поводитися не як слуги народу. Сприймають громадян як загрозу, а не як друзів. Минув час "старих добрих копів із району". Після смерті Майкла Брауна полісмени вбили ще чотирьох темношкірих. У хлопця стріляли шість разів. Лишили на вулиці тіло на 4 години. Весь цей час на нього дивилися діти.
За першу добу протестів поліція окреслила 3-кілометрову ділянку, наче під час війни. Виставили снайперів із рушницями. Ті спрямовували зброю навіть на дітей. Вдягнуті та озброєні, як під час військових дій. Американські копи між собою дуже солідарні.
Енді СКОТТ, 25 років, художник, Сан-Антоніо, Техас:
Не підтримую ні поліцію, ні протестувальників. Вони не тільки відстоюють свої права, а й грабують магазини, автозаправки, породжують ще більше агресії. Певні медіа висвітлюють події у вигідному їм світлі. Свідки підтверджують, що темношкірий напав на поліцейського. Хоча в мене ставлення до поліції двояке. Є полісмени, які перевищують службові обов'язки. Бачив чимало відео в інтернеті, де поліція затримує людей без жодної на те причини, обшукує авто. Але більшість працюють нормально. Значно важливіша проблема мілітаризації поліції. Все більше й більше людей стривожені тим, скільки зброї правоохоронним органам дозволено носити при собі.
Хоча проблема агресивної поліції не є головною для країни. Американці добре знають свої права, і як тільки стикаються з агресією, записують усе на телефон і викладають в інтернет. Не бояться переслідувань, бо знають: правда на їхньому боці, і засудити полісмена цілком реально.
За місяць убили чотирьох темношкірих
Ерік Ґарнер, 43 роки, із Стейтен-Айленду біля Нью-Йорка загинув у сутичці з поліцейськими. Продавав незаконно цигарки. Коли відмовився вдягати наручники, офіцер схопив його за шию. Помер від задухи на місці. Справу розслідують.
Джон Крауфорд, 22 роки, із Біверкріка в Огайо помер від пострілу в груди. Роздивлявся зброю, яку взяв із полиці магазину. Пістолет у нього в руках побачили перехожі на вулиці й зателефонували в службу порятунку на номер 911. На місце прибули поліцейські. Відео затримання в магазині поліція заборонила для публічного показу й не продемонструвала рідним Крауфорда. Справу розслідує генеральний прокурор штату.
Езаль Форд, 25 років, із Лос-Анджелеса в Каліфорнії загинув під час поліцейської перевірки на вулиці. Нібито хотів утекти, напав на офіцера й "раптово схопився за зброю". Мати Форда каже, що навпаки – син послухався офіцерів і ліг на землю. Був застрелений пострілом у спину.
426 людей померли у США від рук поліції 2012 року. 118 із загиблих були без зброї та не становили небезпеки для поліцейського.
42% із них – темношкірі. Більшість були у віці від 20 до 25 років
2 
1
Коментарі