Створять цифрові копії картин і 3D-моделі скульптур

108 унікальних оцифрованих експонатів представлять на сайті Музею історії Національного університету "Острозька академія". Три віртуальні мистецькі колекції створять у рамках проєкту "Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії НаУОА". Реалізують у межах грантової програми "Культурна спадщина" Українського культурного фонду. Музей історії НаУОА очолив рейтинг переможців ЛОТу "Діджиталізація".

– Острозьку академію заснував у XVI столітті князь Василь-Костянтин Острозький, з цілковитою підставою її вважають першим вищим навчальним закладом на українських землях, точкою відліку історії української вищої освіти. З діяльністю академії та друкарні в Острозі пов'язують ренесанс української культури XVI – початку XVIІ століття. Острог того часу став містом прогресивних ідей і важливих явищ в українській культурі, – розповідає директорка музею Анастасія ХЕЛЕНЮК. – Саме давня освітня традиція лягла в основу ідеї відродження Острозької академії 1994 року вже в незалежній Україні. Сучасний Національний університет "Острозька академія" орієнтований на впровадження в Україні нового типу освітнього центру та водночас відродження, збереження та популяризацію історії української освіти й культури.

 

Паралельно з процесом відродження академії фактично з нуля розвивається та твориться Музей історії НаУОА. Водночас він виконує функції як науково-освітнього центру, так і музею, який відвідують численні групи туристів, гості університету й міста, іноземні делегації. Нині опікується значним художнім фондом – понад 600 одиниць зберігання. Іконописна й етнографічна колекції, стародруки, мистецький фонд. Зібрання музею – це подарунки від небайдужих людей, авторів, меценатів і випускників університету.

Розкажіть детальніше про проєкт "Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії НаУОА". Яка його мета?

– Тема створення віртуальних виставок гостро актуальною стала після початку повномасштабного вторгнення. У перший місяць довелося швидко перенести музейні колекції з експозицій до сховищ, підготувати їх до можливої евакуації. Важливим і дієвим способом збереження цінних експонатів є створення їх цифрових копій. Ця практика дає змогу зафіксувати музейний предмет у найменших деталях, зробити його точний аналог у електронному форматі. У листопаді 2022-го музею вдалося оцифрувати колекцію стародруків і рідкісних книг. Наступний крок – оцифрування мистецького зібрання. Охопити весь художній фонд одразу неможливо. Тому для початку обрали три тематичні іменні колекції. Згодом плануємо оцифрувати й інші експонати музею.

Які це колекції? У чому їхня художня цінність?

– Особливе значення для університету мають мистецькі колекції музею, що репрезентують творчість українських митців із-за кордону. Одна з них – роботи скульпторки українського походження Міртали Пилипенко. Вона донька ре­пресованого українського письменника, громадського діяча та журналіста Сергія Пилипенка. Народилася в Харкові. Але з 1947 року живе та працює у Сполучених Штатах Америки. Твори Міртали презентують на багатьох персональних і групових виставках у Штатах, Канаді, Франції. Її бронзові скульптури прикрашають понад 200 приватних колекцій, а також експонують у різних музеях. Мисткиню настільки надихнула ідея відродження Острозької академії й української культури, що особисто подарувала музею університету 16 скульптур.

 

Друга колекція, яку плануємо оцифрувати, – роботи Петра Капшученка. Скульптор працював на Дніпропетровщині. У часи Другої світової війни опинився в еміграції. Жив в Аргентині та Сполучених Штатах, Філадельфія. Створив за життя майже сім тисяч скульптур. Вони розпорошені по всьому світу. Частину робіт Капшученка музею передала громадська діячка Бронислава Скорупська, яка живе в Нью-Джерсі. Іншу частину з домашніх колекцій подарувала родина Михалюків. Загалом в експозиції музею Острозь­кої академії зберігається 15 скульптур авторства Петра Капшученка.

Плануєте оцифрувати виключно скульптури?

– Не тільки. Адже третя колекція – це живописні роботи Володимира Овсійчука. У науковому світі він переважно відомий як учений-мистецтвознавець, автор понад 135 наукових праць із мистецтвознавства. Довгий час викладав теорію кольору у Львівській академії мистецтв. Але мав "паралельне життя" – писав картини. Щоправда, ставився до себе критично. Вважав, що не може називатися художником, адже не має професійної освіти. В Острозь­ку академію митця запрошували гостьовим лектором. Й одного разу він зізнався, що пише картини. Після організованої в музеї виставки Володимир Овсійчук заповів усі свої 77 робіт Острозькій академії. Донедавна колекція була в постійній експозиції.

У чому полягає особливість технології оцифрування експонатів?

– Проєкт реалізовується у співпраці з громадською організацією "Студія розвитку туристичного іміджу малих міст" – командою фахівців із відповідним обладнанням та досвідом роботи з оцифрування музейних експонатів. Вони створюють деталізовану копію кожного полотна. Якщо це скульптура, то працюють над її 3D-моделлю. Людина, яка дивитиметься галерею онлайн, зможе взаємодіяти зі скульп­турою. Побачити найменші деталі, покрутити її. Відвідувачі традиційних виставок такого зробити не можуть.

Де й коли можна буде переглянути оцифровані колекції?

– Роботу над віртуальними колекціями розпочали в червні. Плануємо завершити до 31 жовтня 2023 року. Колекції розмістять у відкритому доступі на сайті музею. Створять онлайн-галереї з відповідним описом, супроводом відеолекціями, короткою інформацією про авторів. Ми не просто збережемо цінні роботи на віки. А збільшимо кількість людей як в Україні, так і за кордоном, хто зможе познайомитися з творчістю видатних українців.

Хто зможе переглядати віртуальні виставки?

– Кожен, хто забажає. Доступ безкоштовний. Водночас онлайн-галереї стануть у пригоді викладачам курсів, пов'язаних з історією української культури. Науковці зможуть використовувати їх для власних досліджень. А студенти – писати наукові роботи, присвячені творчості митців.

Скільки часу триватиме виставка оцифрованих колекцій?

– Колекції на сайті будуть постійні. Поки що ж побачити роботи наживо неможливо. Із початком повномасштабної війни скульптури Петра Капшученка та Міртали Пилипенко заховано. Колекцію Володимира Овсійчука частково демонтовано. Очевидно, що найближчим часом її не представлять повністю. Адже мистецька галерея, що служила місцем для виставок, тепер виконує функції укриття.

×