З перших днів на посаді новообраний президент України повинен взятися за розв'язання конфлікту на Донбасі. Соціальна напруга там тягне за собою купу інших проблем. Не зважаючи на велику територію, Україна – компактна держава без периферії. Навіть локальне збройне протистояння в одній-двох областях триматиме в напрузі всю країну. За таких обставин дуже складно проводити системні реформи, залучати інвестиції, реалізувати масштабні інфраструктурні проекти чи проводити адміністративно-територіальну реформу.
Для розв'язки "донецького вузла" новий президент повинен мати політичну волю й має бути готовий до швидких і рішучих кроків. Саме відсутність політичної волі та зволікання з прийняттям рішень призвели до втрати Криму і зробили можливою катастрофу на Донбасі. Такі проблеми дуже складно вирішувати, коли вони вже виникли. Якби вчасно гасили багаття, пожежі не було б.
Маю великі сумніви, що Петро Порошенко впорається з "донбаським вузлом". Він заручник багатьох обставин, тому не зможе приймати швидких рішень. Порошенко насамперед бізнесмен, має виробництво в Росії. Окрім того, на тамтешній ринок спрямовано половину продукції, що виготовляють українські заводи Roshen на експорт.
Перед походом на президентські вибори Петро Олексійович домовлявся з деякими українськими олігархами. Під тиском медіа мусив визнати, що зустрічався у Відні з Дмитром Фірташем. Олігархам не потрібні різкі рухи нового президента щодо Кремля. Мене, наприклад, здивувала фраза Порошенка в його агітаційній газеті: "Ми готові до будь-яких компромісів із Російською Федерацією за умови…" Це – ключовий момент у його намірах. Порошенко налаштований на довгі перемовини з Путіним. Зважаючи на обтяжливі обставини, він виступатиме в ролі прохача, тобто входитиме в переговори з позиції слабшого.
Тривалі перемовини в умовах затяжної ескалації на сході України – цього відкрито прагне Москва. Путіну потрібен довгий невирішуваний конфлікт на нашій території, а не приєднання до Росії ще кількох областей.
Україні важливо власними силами швидко й рішуче очистити свою територію від російських диверсантів. Для цього є достатній ресурс. Також необхідно надійно захистити східний кордон суходолом і зажадати від наших гарантів США та Великої Британії підстраховки на морі й у повітрі. Все це має супроводжуватися активним інформуванням жителів неспокійних областей.
Як тільки агресор і наші західні партнери побачать рішучість у діях української влади, з нею почнуть розмовляти по-іншому. Путін не піде сюди війною, бо прискорить свій крах.
На посаді прем'єр-міністра Порошенко був би хорошим переговірником в економічних питаннях. Вирішення проблеми збройного конфлікту з Росією – на жаль, не його сфера.
3 
1
Коментарі