22 березня у Парижі відбувся Конгрес європейської футбольної федерації - УЄФА. На ньому 56-річний француз Мішель Платіні продовжив свої повноваження на посаді президента УЄФА ще на чотири роки. Серед головних завдань на другу каденцію він виокремив мету підняти цінність змагань на рівні національних збірних. Платіні турбує, що останнім часом для футболістів престижніше виграти клубну Лігу чемпіонів, ніж Кубок світу, який здавна вважався вершиною успіху.

- Якщо для повернення значення Кубку світу треба буде пожертвувати Лігою чемпіонів, ми це зробимо, - пообіцяв француз. Але не уточнив, що має на увазі під словом "пожертвувати".

Ліга чемпіонів - дітище УЄФА, виплекане Леннартом Йоганссоном, попередником Платіні. Турнір приносить величезні прибутки як УЄФА, так і командам-учасницям. Платіні мав би не штучно стримувати Лігу чемпіонів, а дбати про розвиток змагань.

Але француза можна зрозуміти. Футболом у межах планети керує 75-річний Йозеф Блаттер, який безпосередньо опікується Кубком світу. За чотири роки він складе повноваження президента ФІФА і висуне свого наступника. Найімовірніше, ним стане Платіні. Тож останньому вигідно підіграти нинішньому шефові світового футболу.

"Країна" розставила футбольні змагання за рейтингом.

1. Ліга чемпіонів

Найбільш якісний футбол можна побачити саме у цьому турнірі. 1970-х та 1980-х Кубок чемпіонів за складом учасників поступався Кубку УЄФА. Тому що в першому брала участь тільки найсильніша команда країни. Але після тріумфального сезону на внутрішній арені в неї, зазвичай, починався спад. Зате до Кубку УЄФА йшли три-чотири сильні представники найкращих чемпіонатів. Та від сезону 1999/2000 по стільки ж учасників найпотужніші європейські чемпіонати делегують до Ліги чемпіонів. І турнір ще ніхто не вигравав двічі поспіль.

Один із лідерів мюнхенської "Баварії" Франк Рібері назвав Лігу Європи сміттям, а не турніром

Другий фактор: клубний футбол - космополітичний. Власники провідних клубів створюють міні-збірні світу. Їх наставники нерідко мають більшу можливість для кадрового маневру, ніж тренери національних збірних.

Третій - зіграність. Більшу частину кар'єри футболісти проводять у клубах, де закладаються основи фізичної підготовки. Там напрацьовують ігрові зв'язки і тактичні схеми, що робить важливішою роль тренера. У збірну гравці приїздять на короткий час із команд, які мають різну футбольну філософію. Тому їм важче на полі зрозуміти один одного, від чого страждає якість гри.

- Раніше у моїй роботі Кубок світу відігравав важливішу роль, - каже агент ФІФА Шандор Варга, 59 років. - На Мундіалі міг засвітитися гравець, про якого ніхто не знав, і його можна було продати після турніру за пристойні гроші. Але тепер, завдяки інтернету та зростанню інформаційних потоків, можливості селекційних служб значно розширилися. "Темні конячки" на Мундіаль уже не їдуть. Той же уругваєць Дієґо Форлан, найкращий гравець останнього Кубка світу, показав себе ще до його старту, ставши героєм фінального матчу Ліги Європи. Тож і у відкритті талантів клубні турніри переважають змагання збірних.

2. Кубок світу

Мундіаль поступається Лізі чемпіонів за спортивними чинниками ще й через незручні терміни проведення турніру - влітку. Тоді гравці втомлені після виснажливого клубного сезону і не можуть показати найкращі якості. Не на користь Кубка світу й активна натуралізація гравців та надмірна комерціалізація футболу.

Проте Мундіаль сприймають як соціальне явище у житті планети - він призначений і для фанатів, і для допомогосподарок. А Лігу чемпіонів дивляться лише вболівальники.

- Кубок світу - це емоції, - підкреслює колишній захисник збірної України Владислав Ващук, 36 років.  - Таких унікальних відчуттів, як на Мундіалі, у мене в спортивному житті не було. Розумієш, що шанс зіграти у фінальній частині може бути раз у житті, а Ліга чемпіонів проводиться кожного сезону.

3. Чемпіонат Європи

Донедавна фінальну частину цього турніру порівнювали з Кубком світу. На Мундіаль могли потрапити представники континентів, де футбол слабо розвинений, на Євро це нереально. Але УЄФА постійно розширює кількість учасників фінальної частини чемпіонату Старого світу - 2016 року їх буде 24. Це негативно позначиться на якості гри команд - Європа не має стільки сильних збірних.

4. Чемпіонат Англії

Скасування ліміту на легіонерів посилило національні чемпіонати. Найсильнішим із них залишається англійський. Три його представники цього сезону вийшли до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, саме АПЛ заробляє найбільше грошей на продажу прав від телетрансляції. В Іспанії за чемпіонство борються лише дві команди, Італія втратила одне місце у Лізі чемпіонів, а чемпіонат Німеччини поступається за силою першим трьом.

5. Ліга Європи

Додаткові  фінансові вливання та чергова реорганізація змагальної системи, впроваджена Платіні, трохи підвищили значення турніру-спадкоємця Кубку УЄФА. Але все одно у ньому майже не беруть участь топ-клуби. А учасники нерідко виставляють напіврезервний склад - через брак мотивації.

Дійшло до того, що один із лідерів мюнхенської "Баварії" Франк Рібері назвав Лігу Європи сміттям, а не турніром.

6. Олімпійські Ігри

Цим змаганням надавали серйозного значення тільки представники колишнього соціалістичного табору - СРСР, НДР, Польща. Раніше у них брали участь гравці, не старші 23 років. Згодом Міжнародний олімпійський комітет та ФІФА узгодили правило, за яким кожна команда може взяти на Олімпіаду трьох футболістів поза віковою квотою. Це привело до участі в турнірі зірок калібру Роналдіньйо, але не підвищило загальний рівень гри. До того ж клуби неохоче відпускають футболістів на Олімпіаду, бо та відбувається у розпал підготовки до сезону.

×