– Церкви були органічним елементом Майдану, – вважає релігієзнавець Андрій Юраш, 45 років. – Побиття студентів сколихнуло все суспільство. Дуже показовою була позиція греко-католицької церкви, Київського патріархату, автокефальної, римо-католицької та баптистської церкви. Вони одразу стали на бік Майдану. Важливо те, що в різних формах до перебігу подій долучились інші конфесії. Йдеться про церкву адвентистів сьомого дня. Спершу вони намагалися дистанціюватись. Уже під завершення майданної епопеї однозначно себе ідентифікували з протестувальниками.
Зараз багато нарікають на позицію УПЦ Московського патріархату.
– Вона суттєво еволюціонувала. Не можна сказати, що була однозначно промайданівська. Проте засвідчила, що всередині неї є дуже здорове ядро. Його склали священики, які взяли участь у протестному русі. Хоч церква загалом намагалася дотримуватись політичного нейтралітету. Та в більшості, духовенство підтримало народ.
Їх часто називають "п'ятою колоною".
– Це дуже емоційна оцінка. Питання не в епітетах, а в суті явища. Частина священиків Московського патріархату дотримуються проросійської позиції. Є такі, що через свої погляди покинули Україну: отець Андрій Ткачов у Києві, отець Андрій Новіков – в Одесі. Горили, що тут їм загрожує переслідування.
Яка справжня причина їх еміграції?
– Це відверто проросійські особи. Категорично протиставили себе Майдану. Україна остаточно визначилась з європейським напрямом. Уже не є органічною частиною "русского мира". Священики, які покинули Україну, не вписувалися в духовний простір держави.
Після подій на Майдані ви якось змінили ставлення до українських церков?
– Особливих сюрпризів не було. Дивувала лише поведінка окремих священнослужителів. Глава Української православної автокефальної церкви митрополит Мефодій не з'явився на Майдані жодного разу. Відомо, що він ще в січні висловлював підтримку Януковичу. Єпископ Володимир Черпак із цієї ж церкви був постійно з людьми. Позитивно вразив єпископ римо-католицької церкви Станіслав Широкорадюк. Він фактично жив на Майдані. Ініціював перемовини народу з владою наприкінці січня. Жоден інший ієрарх не займав такої активної позиції. З УПЦ Московського патріархату добре себе проявили отці Кирило Говорун і Андрій Дудченко.
Чого українці найближчим часом потребуватимуть від церков?
– Єдності. Можливо, ще не всі до кінця розуміють, що таке єдина помісна церква. Але запит на об'єднання існує. Суспільний пресинг дуже відчуватиметься. Потрібне організаційне порозуміння між українськими церквами. Кілька десятків громад УПЦ МП перейшли до Київського патріархату. Це – не оптимальний шлях для створення помісної церкви. Але свідчить про те, що суспільство не мовчатиме. Після виборів релігійне питання постане з такою ж гостротою, як і формування нового уряду.
2 
1
Коментарі