
Європейці викидатимуть непотріб у шість баків
Із наступного року, за новими правилами Євросоюзу, всі його члени сортуватимуть сміття у шість різних баків. Від січня в окремі пакети складатимуть скло, папір, залізну тару і пластик, органічні відходи та сміття, що не йде на переробку. Мета – уникнути забруднення навколишнього середовища і краще переробляти відходи.
В ЄС для всіх країн діє спільна система розподілу сміття на чотири баки. Окремо сортують їжу; органічні відходи – папір, дерево, квіти, цеглу, випорожнення тварин; сміття, яке не переробляється, – підгузки, прокладки, вироби сантехніки, тканини. Четвертий бак – для решти відходів.
69 відсотків людей у ЄС не готові до сортування сміття на більш, ніж чотири категорії. Про це свідчить опитування британської маркетингової компанії "Югов".
Досі не вирішили, чи потрібні для нового сортування шість окремих баків. Чи деякі з продуктів складатимуть в один бак із кількома відділеннями
Емілі ТУР, 45 років, домогосподарка, Берлін, Німеччина:
– Сортування сміття – це питання екологічної свідомості. Привчати до нього треба через економічну вигоду – знижки на вивіз сміття, кілька євро за зданий папір чи алюміній. Обов'язково виховувати у дітей розуміння цього. Ми своїх водили на звалище в турецькому кварталі, де смерділо і були гори пластику. Питали, чи хочуть там жити. Зараз знають, який бак для чого краще за нас. Сусідка – стара, то кличе їх, щоб помогли винести й посортувати непотріб.
Марія ЕМІЛССОН, 28 років, дослідниця, Лондон, Велика Британія:
– Я виросла у Швеції, там до проблем довкілля ставляться відповідальніше, ніж в Англії. На батьківщині мали баки для сміття в комунальному сараї в дворі біля будинку. Зараз змушена йти до смітника аж на головну вулицю. Ті, що вдома, замалі. Для мене і сусідів не вистачає, бо наповнюються дуже швидко. Багато хто лінується і скидає все в одну купу. Із новими баками, мабуть, буде ще гірше.
Таймен ХОФСТЕ, 23 роки, механік, Хейзен, Нідерланди:
– Контейнери з непотребом і пластиковими пляшками забирає сміттєвоз раз на місяць. Блакитний контейнер – для паперу й картону. Зелений – для фруктів і органічних матеріалів. Уживаний одяг кидаємо в баки для бідних людей. Біля супермаркету є бак для скла. Окремо складаємо прозорі, зелені й коричневі пляшки. Також – батарейки й старі електричні зубні щітки, інші електроприлади. Усе дуже просто. Я багато подорожував. Був у Мексиці, Перу, Болівії, Коста-Риці. У Південній Америці ніде не сортують сміття. Те, що в нас це роблять, тішить. Але тривожить, що більшість сміття спалюють, а не переробляють. Нащо тоді його сортувати?
Розан ФАЗЕЛЬ, 21 рік, студентка, Гамбах, Швейцарія:
– У нас у кожному будинку є по баку для скла, паперу, органічного сміття, пляшок із ПЕТ, алюмінію. Дехто має окремий бак для пластика й додатковий контейнер – для решти сміття. Часом є контейнери для одягу, стаканчиків від кави та меблів. Після сортування несу сміття до центру збору відходів. Він неподалік. Роблю це раз на тиждень. Центр працює не щодня. Люди, що живуть за містом, органічні відходи відносять до найближчих ферм. Витрачаємо на це небагато часу, бо все добре організовано.
Мене дивує, наскільки відрізняється культура переробки сміття в різних країнах. В Європі все гаразд, але в деяких країнах менше баків, ніж у нас. Як правило, один бак для сміття, яке перероблюють, інший – для решти. Скло, папір та алюміній складають разом. Востаннє вразив Непал: сміття викидають посеред вулиці або в малі річки. Міста виглядають жахливо. Краща система сортування, ніж у нас, лише в Норвегії та Швеції. Причому в нас переробляють 90 відсотків відходів. Ідею про шість баків підтримую повністю.
Дарина УМАНЕЦЬ, 25 років, відеопродюсер, Неймеген, Нідерланди:
– Голландці сортують більше половини свого сміття. В кожному будинку є три баки: для пластику, органічних відходів і усього іншого. Папір і картон кладуть у коробку й заклеюють скотчем. Кожен вид сміття вивозять у свій час. Якщо пластик у нас забиратимуть завтра, то сьогодні ввечері всі жителі виставляють на вулиці пакети з пляшками. Скляні перед тим миють. За пляшку з-під пива в магазині можна отримати 25 центів. Люди добросовісно їх здають.
Батарейки переробляють на добрива
65% потреб на теплопостачання міста Мальмо в Швеції забезпечують перероблені відходи. Сміття спалюють, від пару починають працювати турбіни, що виробляють електроенергію.
Попіл зі спаленого сміття використовують для виготовлення гравію для паркувальних майданчиків, дорожнього будівництва й бордюрів.
Харчові відходи спалюють задля природного газу, метану. Ним наполовину із звичним газом заправляють автобуси і автівки.
Пластикові пляшки переплавляють і роблять із них інші пластмасові речі. Наприклад, стільці та столи. Частина йде на одяг з поліестеру. Із кожним циклом переробки полімеру кількість шкідливих речовин у ньому збільшується.
За допомогою хімічної переробки пластику можна отримати такий самий, яким він був спочатку.
Половину алюмінієвих банок від напоїв у США переробляють на такі ж. Процес триває 60 днів. Одна перероблена банка економить електроенергію, достатню для перегляду телевізора протягом трьох годин.
Із паперу, картону та журналів роблять коробки, упаковки для пластівців, папір. 73% вживаних газет у США переробляють на папір для нових тиражів.
Пляшки із коричневого та зеленого скла придатні лише для переробки на пляшки такого ж кольору. Його пігмент неможливо видалити. Із прозорих зазвичай роблять пляшки для соусів, які не чутливі до світла.
Із батарейок виготовляють нові батарейки, добрива та барвники.
Коментарі