На вибори президента Федерації футболу України йдуть політичні фігури
Якщо характеризувати становище українського футболу нині, то слово "дупа" буде правильним?
– Цілком. Але найгірше те, що власники клубів, керівництво федерації не усвідомлюють цього.
Криза – найкращий момент для змін. Гірше вже не буде. Нічого втрачати. На порозі – фінансовий дефолт. На 90 відсотків клуби тримаються за рахунок грошей власників. У них почалися і продовжуватимуться проблеми з бізнесом. Рано чи пізно клуби не зможуть виконувати умови чинних контрактів. Не кажу вже про запрошення нових гравців. Система, вибудована раніше, руйнується. Розуміння цього немає. Триває боротьба за владу й вирішення власних питань.
Яким шляхом має розвиватися український клубний футбол – запрошувати гравців із чемпіонату Італії, Іспанії, Бразилії та тримати певний рівень чи тренувати футболістів для подальшого продажу в сильніші чемпіонати?
– Ідеальний варіант – іти шляхом топ-чемпіонатів. Заробляти гроші шляхом продажу квитків, матчевої атрибутики й серйозних відрахувань телекомпаній.
Звісно, за наших умов ця система не спрацює. Хоча б через низьку платоспроможність населення. Але рухатися маємо в цьому напрямі. Вітчизняним топ-клубам слід переймати досвід "Шахтаря". Створювати базу вболівальників. Так, потрібно витрачати гроші. Але настане час, коли люди будуть готові нести їх у клубну касу.
Для українських середняків, як на мене, має бути показовим приклад сербського "Партизана". Річний бюджет клубу – 11 мільйонів євро. Приблизно такий був донедавна в "Чорноморця", "Карпат". За останні 10 років "Партизан" продав гравців на 100 мільйонів євро. У середньому – на 10 мільйонів щороку. Тобто, щоб вийти в нуль, власник кожного сезону має викласти мільйон євро, а не кілька, як у нас.
На глядачів в умовній Полтаві розраховувати не можна – через брак заможної публіки. Але можна створити систему, школу, що виховуватиме футболістів, і потім продаватиме їх багатшим клубам.
Для цього слід мати кваліфікованих дитячих тренерів.
– Так. Можна стверджувати, що в Україні їх бракує. Але візьмемо Запоріжжя. Коваль, Степаненко, Сидорчук, Цуриков – 90 відсотків місцевих талантів виховала одна людина – тренер Віктор Трегубов. Заберіть її до себе.
Україна – це футбольна країна?
– Неоднозначно. З одного боку, ми не Англія чи Італія. З іншого, що в нас є, крім футболу, – баскетбол, хокей, гандбол?
6 березня Федерацію футболу очолить нова людина. Якими мають бути перші її кроки на посаді?
– Український футбол тримається на клубах. Не буде клубного футболу – нічого ФФУ не зробить. Там панує війна – є два табори. Є клуби "Шахтаря", є клуби динамівсько-дніпропетровські. І ніхто не скаже: пацани, настав час об'єднуватися.
Приклад: два роки тому "Карпати" виставили всю команду на трансфер і знизили зарплати. Хід правильний і неправильний водночас. Логіка: в нас футболісти отримують забагато. 10 тисяч доларів, що львівський клуб пропонував своїм гравцям, – адекватна зарплата. Але "Карпати" пішли проти ринку. Зробили це самі. Який футболіст поїде до Львова, якщо умовна "Говерла" дає більше?
Зараз потрібно зробити аналогічно. Але так, щоб у гравців не було вибору. Це можливо у випадку консолідованої позиції клубів. Хай не "Шахтар", але дві третини їх можуть встановити планку зарплат у кілька тисяч доларів на місяць.
Андрій Павелко є фаворитом на виборах керівника ФФУ. Він зможе "примирити" табори?
– Він – рівновіддалена людина, підтримує стосунки і з Суркісом, і з Коломойським. Ахметов не висунув свого кандидата – отже, фігура Павелка його влаштовує.
Очоливши Федерацію футболу, він має сказати власникам клубів: за два місяці вам дупа – буде важко виконувати контрактні зобов'язання. Давайте зробимо те, те й те – щоб уникнути її. Чи прислухаються до нього? Гадаю, що ні. Кожен боїться, щоб його не надурили.
Павелко виграє вибори?
– Впевнений у цьому на 90 відсотків. Ситуація не на користь Коломойського. 42 із 47 колективних членів ФФУ підтримують Павелка. Уявити, що більшість із них перескочать до іншого табору, неможливо. Інша річ: Павелко говорить про спроби зірвати конгрес. У це можна повірити, бо Коломойському навряд чи хочеться програвати.
Припускаю, що Ігор Валерійович торгувався з Павелком, бажаючи мати свій вплив у федерації. На поступки йому не пішли. Й отримали Коломойського-кандидата.
Якби балотувався іноземець, міг би допомогти українському футболу?
– Обома руками підтримав би цей варіант. Якби такий кандидат був – це означало б, що власники клубів визнали існуючі проблеми, захотіли їх вирішити й оздоровити процес. Шляхом залучення іноземного менеджера, який хоче і може щось робити. А не політиків на кшталт Павелка чи Коломойського, що торгують своїм обличчям, чи колишніх футболістів, як-от Ващук.
З колегами обговорювали кандидатуру Колліни. Європеєць, менеджер, професіонал. Імідж ФФУ зросте в Європі й ніхто не скаже, що це – ставленик Коломойського.
Конькова усунули 18 грудня. За час подання заявок я не побачив жодного успішного менеджера. Тільки політичні фігури й декілька фріків. Якось дивився програму з Харченком, Печорним і Ващуком – людьми, які хотіли очолити федерацію. Жоден нічого не зробив, щоб його висунули, не розповідає про свою програму і не називає команду менеджерів, яку приведе у ФФУ. Чого можна чекати від таких людей?
Президентові Федерації футболу доведеться організовувати наступний чемпіонат. Яким він має бути?
– Не варто говорити про кількість учасників. Слід визначити правила гри. Або йдемо назустріч клубам і зменшуємо вимоги допуску до прем'єр-ліги, або навпаки – робимо їх жорсткішими. І тоді побачимо – скільки учасників приїдуть на турнір.
Перед нинішнім сезоном "Шахтар" пропонував змінити схему проведення змагань – зробити їх двоступінчастими. Не кажу навіть – гарна ця ідея чи ні. Хоча "гірники" оперували цифрами, вирахували, наскільки зросте інтерес до матчів. Ідею відхилили. Вийшов Коньков (колишній президент ФФУ. – "Країна") і сказав: ми так вирішили. А де аргументи? Поясніть, чому ви зупинилися на цьому варіанті. Чи "Динамо" з "Дніпром" розсудили так: ідея "Шахтаря" – отже, йому це вигідно. Як – не знаємо, але краще заблокувати її.
Прем'єр-ліга потрібна?
– У нинішньому вигляді – це недієздатна організація. Є дві групи клубів, що саботують рішення один одного. Тому потрібно знищити внутрішній конфлікт. Якщо ситуація не зміниться – улітку всі клуби влаштують великий розпродаж гравців.
6 березня оберуть п'ятого президента Федерації футболу. За час її існування найефективнішим був Григорій Суркіс?
– За часів його президентства була сильна опозиція. Це стимулювало Суркіса. Але не потрібно робити Григорія Михайловича рятівником українського футболу. Якби він знову очолив ФФУ, не думаю, що це пішло б на користь справі.















Коментарі