четвер, 07 серпня 2014 15:15

На похорон генерал-майора Сергія Кульчицького прийшли понад дві тисячі людей
3

На похорон генерал-майора Сергія Кульчицького у Львові прийшли понад дві тисячі людей. Більшість – військові й міліціонери. Чоловік загинув неподалік Слов’янська Донецької області. Вертоліт, в якому летів Кульчицький та ще дванадцять військових, збили терористи
Фото: фото: REUTERS
Вина кримської ”Масандри” в Росії належатимуть до розряду винних напоїв. Бо для їх кріплення завод використовує буряковий чи зерновий спирт, що суперечить законодавству РФ. Акцизний збір за продукцію буде в 50 разів вище, ніж в Україні  ”Коли виноград топчуть військові чоботи, вино перетворюється на кров”, – міркує художник Володимир Казаневський

Субота, 31 травня, 13.00

На кладовище-музей "Личаківський цвинтар" у центральній частині Львова заносять труну з тілом генерал-майора 50-річного Сергія Кульчицького. Домовина обтягнута синьо-жовтим прапором. Чоловік загинув 29 травня біля гори Карачун неподалік Слов'янська Донецької області у вертольоті, збитому терористами. З ним були 12 ­бійців "Ягуару" та "Беркуту". Вижив один.

– У вертоліт вистрелили з гранатомета, снаряд потрапив у Сергія, – розповідає 64-річний Юрій Ваврисюк, друг Кульчицького. – Тіло було повністю обгорілим. Його знайшли у стоячому положенні.

Вмикають майданівську пісню "Пливе кача". Коли труну опускають у землю, грає військовий оркестр, тричі вистрілюють у небо. Ховають поряд із героями Небесної сотні. На цвинтарі – понад 2 тис. львів'ян.

– Із Сергієм разом служили в Івано-Франківську. У Слов'янськ він потрапив, бо там потрібні професіонали, – витирає сльози офіцер у відставці Микола Андреєв. – Ще недавно розмовляли з ним по телефону, обговорювали ситуацію. Я висловив побоювання, що війна затягнеться. Влада запізно зреагувала. А Сергій служив, як солдат, тому не міг засуджувати дії вищого керівництва. Просто виконував накази.

А в цей час:

Вінничанка 35-річна Світлана Побережець виходить із перукарні "Світанок". Щойно зробила зачіску, заплатила 250 грн. Одягла нову сукню та туфлі на високих підборах – іде на весілля до небоги.

– Мій чоловік Валерій чекав біля квіткового ринку. Я така щаслива й задоволена своїм зовнішнім виглядом, поспішаю до нього. Мали купити букет і їхати на розпис до загсу. Між перукарнею та базаром – метрів 200, там – будівництво. Проходжу повз нього і чую гуркіт. Піднімаю голову – із сьомого поверху летить корито з цементом. Кілька секунд – і я стою вся обдрипана. Хвала Богу, корито на голову не впало.

До загсу подружжя Побережців не доїхало.

– Додому добиралися пішки, бо жодне таксі нас не брало. Годин 6 змивала з волосся цемент, а ще лак і мус, яким укріплювали зачіску. На весілля у ресторан потрапили тільки за другий стіл. Нову сукню за 2 тисячі гривень викинула у смітник.

– Нічого собі! Такої краси ще не бачив – дивись, як на сонці виблискує. Точно золотий, не може біжутерія такою відполірованою бути. Їй-богу, продати й рік біди не знати, – вигукує 29-річний Олег Сенченко.

З дружиною Мариною у полтавському мікрорайоні Левада роздивляються золотий наручний годинник марки Tissot. Знайшли біля продуктового супермаркету. Вдома дізнаються в інтернеті, що коштує близько 75 тис. грн.

– Як побачив цифри, то ледь зі стільця не впав, – продовжує Олег. – Зразу зрозумів, що залишити собі не зможу. А продавати страшно, бо засвічуся. Вирішив по-справедливому – надрукував 10 оголошень про знайдений годинник і розклеїв у районі супермаркету. До кінця дня подзвонили зо 30 людей. Жоден не зміг описати годинник, назвати його марку й ціну. Як ставив прямі питання – зразу кидали слухавку.

Власник подзвонив наступного дня, описав годинник, дату купівлі та ціну.

– Під'їхав до будинку Range Rover'ом. ­Сказав, що чеснішої людини не зустрічав. Дав 300 доларів.

Україна у 50 разів підвищила ціну на воду для Криму. Про це повідомив голова самопроголошеної держради півострова Володимир Константинов. До 26 квітня платили по 6 коп. за куб, потім Україна припинила подачу води через Північно-Кримський канал. ­Тепер установила ціну – 3 грн/куб. м.

Курсанти севастопольської Академії військово-­морських сил ім. Нахімова, які відмовилися присягати на вірність Росії та під час церемонії зміни українського прапора на російський заспівали гімн України, навчатимуться за кордоном. У вересні 10 курсантів вирушать до Великої Британії, семеро – до Франції. Стажуватимуться на кораблях НАТО.

Онлайн-словник слів і фраз англомовного сленгу Urban Dictionary згадав про російського президента Володимира Путіна у статті про лайливий термін huylo. "Це людина, якій не можна довіряти, яка сповнена лайна і знає про це, але продовжує поводитися, наче вірить у свої слова", – йдеться у тексті. Словник укладений 1999 року, налічує понад 7 млн визначень.

Донецький мільярдер Рінат Ахметов попросив надати йому державну охорону. Про це повідомляє журналіст Юрій Бутусов. Каже, що за час боротьби силовиків із терористами на Донбасі олігарх не зробив жодних пожертвувань Збройним силам. 25 травня близько 1,5 тис. озброєних сепаратистів "Донецької народної республіки" збиралися штурмувати його ­резиденцію на околиці міста. ­Після ­цього Ахметов переїхав до столиці.

Що робили в міліції і судах

Міліціонери райцентру Яготин Київської області 31 травня затримали чотирьох чоловіків, через яких вантажний потяг ледь не зійшов із рейок. Розібрали їх і тачками везли на брухт.

– Машиніст помітив людей в останній момент. Засигналив, різко вдарив по гальмах. Локомотив частково зійшов із рейок, але вагони залишилися на шляхах. Ще півметра – й увесь потяг звалився б у глибокий яр, – каже Микола Жукович з обласної міліції.

Усіх чотирьох раніше вже засуджували.

1 червня Київський райсуд Харкова відпустив із зали засідань священика православної церкви Московського патріархату Володимира Марецького. Він 25 травня захоплював Окружну виборчу комісію у селищі Новоайдар Луганщини.

– Суд дав по два місяці ув'язнення учасникам незаконного збройного формування, так званої армії Юго-Востока, а його керівника Марецького відпустив, – говорить громадський діяч із Луганська Дмитро Снєгирьов. – Зараз цей священик-терорист проводить прес-конференції, розказує, що його жорстоко били українські солдати. Він дискредитує нашу армію. Мені не зрозумілий такий гуманізм під час війни. Українцям спорюють животи, а ми відповідаємо двома місяцями арешту.

Порошенку треба правильно продати бізнес

Новий президент пообіцяв продати свій бізнес. Якщо продасть не так – ми зразу побачимо, що щось підсмерджує.

Буде прекрасно, якщо бізнес Порошенка придбає хтось із світових гравців – наприклад, "Юнілевер" чи "Нестле". Якщо контракт укладуть в Україні, за нашими законами, і тут будуть сплачені податки, – я скажу: бачу людину, яка хоче щось змінити. Якщо ж покупцем виявиться невідома маленька офшорна фірмочка, а податки від продажу у держ­скарбницю не підуть – я першим заявлю: Порошенко – злодій, і потрібен третій Майдан.

Карл ВОЛОХ, блогер

Людям від політиків потрібен натурпродукт

Якби після кількох років у в'язниці Тимошенко продемонструвала, що вона – інша, то знайшла б спільну мову з людьми і повернула б свій колишній рейтинг. Натомість екс-прем'єр займалася імітацією. Казала, що в неї не буде реклами, а за два тижні до виборів її менеджери шукали будь-який вільний білборд. Обіцяла, що не буде інформаційних війн, а потім особисто напала на Порошенка. Такі речі завжди ведуть до поразки.

Це, напевне, не остання кампанія, в якій Тимо­шенко взяла участь. Та результат показує, що вона потихеньку мігрує в минуле. Щоб не випасти з великої політики, має зрозуміти: людей дістала імітація. Вони прагнуть дій, хочуть бачити натурпродукт.

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, політолог

7 дітей поранили на Донеччині під час бойових дій між терористами та українськими військовими 9–28 травня. П'ятеро отримали осколкові поранення, двоє – кульові. 17-річній дівчині куля влучила у грудну клітку. 15-річного хлопця розстріляли, коли їхав авто неподалік блокпоста в місті Сніжне

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися у попередньому номері "Країни"

20 років будував хату, а тепер усе покинув і сиджу на шиї в чужих людей. Може, її вже й немає. Як виїжджали, у дворі стояли БТРи. Думав, знатиму про депортацію свого народу із книг, а доводиться самому переживати.

Кісан, 45 років, Бахчисарай у Криму

Місяць тому народився син. Чекали його шість років. Дружина пережила три викидні. Малий щоночі плаче. Теща заявила, що крик онука її дратує. Доки дитини не було, вважав її золотою.

Роман, Вінниця

У студентські роки жили на "Мівіні". Стипендії на нормальну їжу не вистачало. З того часу від неї нудить. Якось свекруха зробила салат із "Мівіною". Мені стало погано. Вона подумала, що я це – спеціально, й дуже сердилася.

Аліна, 32 роки

Уже вісім років очищаю організм – що два тижні зранку випиваю по склянці висівок із сироваткою чи кефіром. За цей час вагу набирала двічі, коли була вагітна. А так маю стабільно 55 кілограмів і не мучу себе дієтами.

Олеся, 34 роки

Знайомий батька півтора року тому порадив їсти лише сирі продукти. Запевняв, що для жителів сучасних міст – це оптимальний раціон. Я просидів на такій їжі чотири місяці. Схуд на 30 кілограмів, заробив проблеми із серцем, шлунком. Недавно дізнався, що той чоловік помер від інфаркту два місяці тому.

Віктор, 27 років

Зараз ви читаєте новину «На похорон генерал-майора Сергія Кульчицького прийшли понад дві тисячі людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути