Ексклюзиви
Четвер, 14 січня 2021 12:06

"Кожну книжку хочу зробити привабливою та зрозумілою"

– Кожна книжка для мене – пригода. Не тільки в тому, щоб прочитати. А щоб випустити, зробити читабельною, привабливою та зрозумілою, – каже 29-річний Олексій БЕШУЛЯ, засновник, власник і головний редактор київського видавництва "Пропала грамота".

Розповідає про шість книжок свого видавництва

Юзеф Пілсудський "Мої перші бої"

"Перші бої, перші зустрічі з війною! Як на чий смак, але я бачив у тому стільки зворушливої поезії, наче в першому юнацькому коханні, перших поцілунках", – каже маршал Юзеф Пілсудський, керівник міжвоєнної Польщі. Романтизує війну. А відкриваєш мемуари голови Директорії УНР Володимира Винниченка – розказує, як не хотів сваритися ні з ким, ні з ким воювати. І на цьому порівнянні розумієш, чому після розпаду Російської імперії Польщі вдалося отримати незалежність, а нам – ні.

Пілсудський до Першої світової не був військовим, не належав до аристократії. Сповідував соціалізм – політичний мейнстрим того часу. На початку боротьби за незалежність каже: "Із поїзда під назвою "Соціалізм" я зійшов на станції "Батьківщина". Він державник. Колоритна особистість. Але ніхто його не перекладав, бо начебто не допоміг українцям здобути власну державу. Однак він може слугувати для нас прикладом і раціональності, й ідеалізму.

  Олексій БЕШУЛЯ, 29 років, видавець, ветеран російсько-­української війни. Народився 20 лютого 1991-го в селі Єлизаветівка Мар’їнського району Донецької області. Батько – фермер, мати – вчителька математики. 2008 року переїхав до столиці. Має юридичну та політологічну освіту, навчався в аспірантурі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 2014–2015 роках був добровольцем в АТО. Командир гранатометного відділення у 54-му та 131-му окремих розвідувальних батальйонах. 20 листопада 2019-го заснував видавництво ”Пропала грамота”, що спеціалізується на мілітарній, історичній і світоглядній літературі. Улюблений автор – Гомер. Виховує єнота Тедді
Олексій БЕШУЛЯ, 29 років, видавець, ветеран російсько-­української війни. Народився 20 лютого 1991-го в селі Єлизаветівка Мар’їнського району Донецької області. Батько – фермер, мати – вчителька математики. 2008 року переїхав до столиці. Має юридичну та політологічну освіту, навчався в аспірантурі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 2014–2015 роках був добровольцем в АТО. Командир гранатометного відділення у 54-му та 131-му окремих розвідувальних батальйонах. 20 листопада 2019-го заснував видавництво ”Пропала грамота”, що спеціалізується на мілітарній, історичній і світоглядній літературі. Улюблений автор – Гомер. Виховує єнота Тедді

Триває робота над перекладом. Книжка з'явиться наприкінці весни – на початку літа.

Наполеон Огастус Дженнінгс "Техаський рейнджер"

Автор брав участь у захисті кордону між Мексикою і США у 1870–1880-х. Розповідає про боротьбу зі злочинними угрупованнями. Наприклад, описує: "Часом ми переступали через формальні повноваження, щоб забезпечити нормальне функціонування штату". Техаські рейнджери роблять рейд у Мексику. Нищать один із картелів викрадачів худоби й овіяні славою повертаються додому.

Цікавий приклад, що злочинні угруповання можна, навіть треба, бити на їхній території.

Книжка вийде після Нового року.

Михайло Чайковський "Шляхта обирає авантюризм"

Михайло Чайковський, він же Мехмет Садик-паша, – український шляхтич, нащадок гетьмана Івана Брюховецького. Народився поблизу Бердичева на Житомирщині. Брав участь у Листопадовому повстанні 1830–1831 років (збройний опір царату на землях колишньої Речі Посполитої. – Країна), після якого був змушений із боями прориватися за кордон Російської імперії.

Був ініціатором та учасником державного перевороту в Сербії. Намагався організувати повстання в Болгарії. Став другом боснійських і чорногорських еліт. Емігрував до Стамбула. Здобув вплив при дворі султана й використав його для створення власної Січі – Корпусу козаків оттоманських. Через обмежений ресурс почав набирати туди греків, болгар, сербів, румунів. Усі вони ставали козаками й воювали проти москалів у Кримській війні.

Був комендантом Бухареста. Добивався передислокації своїх козаків на Кавказ, щоб увійти в контакт із кубанцями й відкрити новий фронт. Не дозволили. Залишили стерегти кордони на дунайських землях.

Вплутався в невдалий держпереворот у Туреччині. Довелося тікати. Написав листа російському імператорові: "Скучив за Україною, можна я приїду?" Зупинився на Чернігівщині. Молода дружина втекла з іншим. Друг помер. Через самотність Чайковський застрелився.

Залишив мемуари польською мовою у двох книжках – "Спомини Садик-паші" і "Кампанія над Дунаєм та в Мунтенії в часи Кримської війни 1854–1855". Українською видаються вперше. Другу частину перекладали з раніше непублікованих рукописів.

Авантюрист – слово, яке найкраще характеризує Чайковського. Це людина, сповнена життя. Прагнув пригод. Мав ідеалістичні погляди. Хотів створити аристократичну державу – Всеслов'янщину з центром у Києві та козацтвом як панівним станом. Де були би українці, поляки, білоруси, болгари, серби, хорвати.

В Україні часто кажуть: "Це неоднозначна постать". Усі цікаві особистості – неоднозначні. Якщо людина всім подобається, з нею щось не так. Ви багато українських постатей знаєте, хто вплітався би до змов, заколотів, організовував перевороти в чужих краях? У нашій історії мало людей, схожих на Чайковського. У світовій таких звати Джузеппе Ґарібальді чи Джеймс Брук.

Працювали над книжкою 18 місяців. Виходить перед Новим роком.

Євстахій Загачевський "Закохані в життя, одружені зі смертю"

Євстахій Загачевський після втечі зі Львова 1939-го поринув у гущавину подій Другої світової. Записався до української військової частини в Німеччині. Після відновлення Української держави 30 червня 1941-го у Львові з вишкільного табору потрапляє в концтабір. Звідти як штрафник зголошується до Першої мотопіхотної бригади військ СС. Після поранення переводять у дивізію "Мертва голова", а згодом – у дивізію "Галичина".

Книжка жива, цікава, динамічна, з правильними акцентами. Найуспішніша з нашого доробку на сьогодні.

Автор пояснює, що пішов у нацистську армію не через любов до Німеччини. Переживає, що в чужій армії. Наголошує: "Мені мало битися просто проти комуністів. Хочу воювати саме за Україну".

Андрій Куліш "Чужа війна"

Андрій Куліш – учасник українського миротворчого контингенту. Написав документальну повість про Боснію 1990-х. Участь українців у тій війні описує героїчно. Про наші місії рідко говорять, хоча їх було багато – Боснія, Ірак, країни Африки. Кілька тривають досі.

Куліш колись випустив "Чужу війну" як самвидав, жменьку примірників. Товариш порекомендував почитати. Сподобалося. Домовилися з автором, видали.

Джеймс Форд Роудс "Історія Громадянської війни в США 1861–1865"

За цю працю американський історик Джеймс Форд Роудс 1918 року отримав Пулітцерівську премію. Описує визначальну подію в історії США. Це не суха хроніка. Кожну історію підсилює детальними портретами ключових осіб – президентів Авраама Лінкольна й Джефферсона Девіса, їхніх міністрів і генералів. Розглядає війну не тільки крізь призму битв, а й додає панораму дипломатичної гри. Намагається бути об'єктивним. У нього немає ненависті чи упередженого ставлення до Півдня, але все-таки залишається північанином.

В Україні ще не виходило окремо книжок про цей період історії Штатів. А треба розуміти, що сучасні події в США – расові бунти, світоглядні конфронтації – мають коріння в Громадянській війні. Після неї американські еліти зрозуміли, що треба знаходити, куди виливати енергію активних, готових до ризику громадян. Вирішили починати потужну експансію, спочатку на континенті й далі на всю земну кулю.

Зараз ви читаєте новину «"Кожну книжку хочу зробити привабливою та зрозумілою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі