"Класику не ставитиму. Я ж не переносник інфекцій". Як минув робочий день у театрі Раду Поклітару "Київ модерн-балет"

"Київ модерн-балет"

Театр сучасної хореографії шість років тому заснував балетмейстер Раду Поклітару. Тоді ж за балет "Кармен.TV" здобули театральну нагороду "Київська пектораль". Після неї - ще десяток перших премій у міжнародних конкурсах. Працюють на базі Київського музично-драматичного театру для дітей і юнацтва. У трупі 18 танцівників. При відборі артистів Поклітару не вимагає академічної хореографічної освіти. У репертуарі мають дев'ять спектаклів.

Раду ПОКЛІТАРУ, 39 років, балетмейстер

Народився у Кишиневі. Батьки були солістами балету Молдовської опери. Закінчив Пермське хореографічне училище та Білоруську академію музики. Працював головним балетмейстером Молдовської опери. Ставив спектаклі в національних операх України й Латвії, Пермському театрі опери й балету, московському Большому театрі. Був у журі телевізійного шоу "Танці з зірками".

Неодружений, дітей не має

П'ятниця, 10 лютого, 19.20

- Міша, ти навмисно це робиш, чи просто не вмієш? - Раду Поклітару зупиняє музику. Невисокий хлопець із заплетеним у косу волоссям перекочується підлогою.

- Я не спеціально, - на обличчі танцівника "трагічна" театральна маска з пап'є-маше. У ній репетирують фінальну сцену спектаклю "Шекспірименти".

- Усе, не будемо цього робити! Це півтори години репетиції, поки навчитеся. Враховуючи ваш надзвичайний талант, виконуємо старий варіант. Не копаємось! Поїхали!

12 артистів у масках збиваються на підлозі вкупі. Танцюють під Моцарта. На перших акордах різко піднімають руки. Потім зриваються на ноги.

- Одразу розгледіти хорошого артиста неможливо, - каже хореограф. - Кастинг - це завжди лотерея. Недавно на гастролях у Харківській опері мене попросили подивитися роботи молодих хореографів. Побачив прекрасних танцівників. Мені сказали: "Раду, вони всі проходили кастинг до твого театру, а ти їх не взяв". Я був шокований.

20.02

- Післязавтра вилітаємо на гастролі до Пермі. Сьогодні проходимо уривки з вистави "Квартет-а-тет" і номери, які поставили молоді хореографи з трупи, - Поклітару складає маски до пластмасових ящиків.

Танцівники мають кількахвилинну перерву. На ногах хореографа - м'які капці-валянки з овечого хутра. Половина трупи в таких самих. Температура і залі не вища за 20 °С. У дзеркалах на протилежних стінах видно, як артисти розтягуються у шпагатах на кольорових карематах. На лінолеумі серед одягу лежать в'язані шкарпетки, яблуко, бутафорні кинджали. Худорлявий брюнет читає електронну книжку.

Одна наша солістка зламала ногу під час увертюри. Потім у неї стався шок, паніка, почала втрачати свідомість

- Хто більше не зайнятий, може йти. Завтра субота, але маємо репетицію. Роздаватиму добові перед гастролями, - каже Поклітару. Перед ним лишаються танцювати дві дівчини й хлопець. - Настя, маєш обличчя, ніби в тебе проблеми! Це в мене проблеми.

У 21-річної Анастасії Харченко волосся зібране в "гульку". Хапається за спину. З обличчя видно - їй боляче.

- Неправильно виконала рух і потягнула поперек, - волосся дівчини прилипло до мокрого від поту чола. - Іноді такий наплив емоцій, що забуваю контролювати тіло. Так і травмуються. Адже в танці кожен рух має бути наповнений почуттям. Найскладнішу травму мала за три тижні до конкурсу імені Сержа Лифаря. Вибила палець на нозі. Ніби дрібниця, а танцювати не змогла. Одна наша солістка зламала ногу під час увертюри. Далі всю виставу так протанцювала. Потім у неї стався шок, паніка, почала втрачати свідомість.

20.32

Раду Поклітару оголошує перерву.

- Стомився. Сьогодні до клубу не піду. Тим більше не п'ю зараз. А там приходиш, усі п'яні, стає сумно, - говорить, збігаючи сходами до свого кабінету. - Обожнюю подорожувати. Нещодавно послухав розповідь Наташі Могилевської про Кубу. Я так туди захотів! Ще маю білоруський паспорт, який залишився після роботи в Білоруському театрі опери й балету, і мені не потрібна на Кубу віза. Але не можу полетіти туди, бо мушу сьогодні репетирувати, а потім - на гастролі. У Пермі чудово, але, думаю, на Кубі краще.

На стінах - афіші "Кармен. TV" та "Дощ. Болеро". Раду сідає за комп'ютер. На заставці екрану змінюються фотографії з вистав театру.

- Став хореографом, бо мав посередні фізичні дані для танцівника класичного балету. Класику не ставитиму. Я ж не переносник інфекцій. У театрі з пелюшок. Мене дуже важко здивувати класичними постановками. Відвідую хіба грандіозні вистави. Обов'язково піду на "Анну Кареніну" Бориса Ейфмана. На середньостатистичному спектаклі мені сумно, спокійно й нудно.

Що ж ти його не цілуєш? Я розумію, що противний. Мені він теж набрид

2002-го поставив балети "Картинки з виставки" й "Весну священну" в Київській опері. Та вони швидко вийшли з репертуару. У інших театрах важко підтримувати в потрібній формі свої спектаклі. Поставлене мною радикально відрізняється від того, що потім іде на сцені. Мої балети - не "Лебедине озеро" і не "Дон Кіхот". Це зовсім інша пластика, її дуже важко зібрати за одну репетицію. Коли в афіші театру 12-17 балетів на місяць, ситуація така: вранці швиденько зібралися, хутко пройшли спектакль - і на сцену. Щоб створити один балет, віддаю щонайменше півроку життя. А після прем'єри спектакль живе 5-10 разів. Потім зникає, бо немає кому й коли утримувати його в хорошому стані. Якби був художником і мене запитали: "Раду, ви розписали б стіну одеського морвокзалу? Але фарба така, що за півроку її змиють хвилі". Відмовився б. Хочу, аби зроблене мною пожило.

21.27

Брюнет із густою чуприною підтримує за талію мініатюрну дівчину в чорному комбінезоні.

- Еля, це що - з життя медуз?! Покажи, що тобі так приємно, аж боляче, - Раду натискає на кнопку програвача. Романтична музика припиняється. - А ти повинен її, грубо кажучи, лапати. Еля, поцілувала його й тебе від нього аж віднесло. Уяви, що летимо в Перм, ти виглянула з віконця літака, а тебе віднесло. Що ж ти його не цілуєш? Я розумію, що противний. Мені він теж набрид. Покажіть свіжість почуттів, а то ви як дід із бабою!

Пара починає спочатку.

21.31

- У Раду сьогодні непоганий настрій, - 27-річний Олексій Бузько перекидає через плече рушника. - Вивести із себе його може наша неуважність. Поганий настрій у нього завжди справедливий. Інколи Раду нас карає. Може сказати: "Ти не їдеш на гастролі". Перед важливими від'їздами за хвилину спізнення - штраф 15 доларів. Раду любить, коли все організовано й чітко.

Сьогодні Олексій прийшов до театру о 16.00. Почав із розігріву. З шостої до сьомої вечора мав урок танцю. Потім - репетирував номери.

- Такий розклад у нас щодня. Починаємо пізно, бо перед нами репетирує трупа музично-драматичного театру. Закінчуємо о десятій-одинадцятій. Приходжу додому голодний - треба їсти. Зранку снідаю чимось легким, бо попереду репетиція. У театрі хіба можу перекусити чаєм чи шоколадкою. Повноцінно харчуватися виходить півтора разу на добу. А в дні спектаклю вранці - чай, і на репетицію. Перед виставою є лише година на грим. Вагу змушений контролювати. До 24 років не мав жодних проблем. Зараз ріст кісток припинився, тому намагаюся не їсти багато жирного й калорійного. Але в мене важкі кістки. Комфортно почуваюся з вагою 76-78 кілограмів. Зараз маю зайвий кілограм.

22.07

25-річний Сергій Кон обіймає в танці партнера за плечі. Показують, ніби перехиляють чарку. Це танець про чоловічу дружбу.

Танцюю з 17 років. Для балету це дуже пізно. Спочатку тіло не піддавалося

- Чоловік тягне пораненого друга з поля бою й згадує все пережите разом. Наприкінці кладе руку на плече й розуміє, що тримає просто повітря, а друг лежить убитий. Музика - романс Сергія Прокоф'єва з фільму "Поручик Кіже". Із цим номером торік виграв конкурс Сержа Лифаря в Донецьку й першу премію в Лодзі. Готували два місяці. Проблема в тому, що я - і постановник, і виконавець. Немає погляду збоку. Доводилося записувати танець на мобільний телефон. Приходив додому й аналізував.

Танцюю з 17 років. Для балету це дуже пізно. Спочатку тіло не піддавалося. Часом у людини стегна від народження стоять не так. Тоді в хореографічному училищі її чеканять, щоб потім було легше. У класичному балеті солістом стане високий, добре складений вродливий танцівник. Він може бути беземоційний, але має підходити за всіма параметрами. Там захоплюються формами, красивими лініями, підскоками. Але мені за 20 хвилин стає нудно - одноманітні рухи, обличчя нічого не грає. Коли дивився "Лебедине озеро", не зміг вловити сюжету. Отримую насолоду, коли розумію, про що йдеться.

22.35

Останні двоє танцівників збирають розкидані підлогою сумки. Раду з ключами в руках розказує їм анекдот.

- Їдуть два молдаванина в автобусі. Один каже: "Вибачте, я доїду цим автобусом до вокзалу?" - "Ні, - відповідає другий. - А я?" Поклітару голосно регоче. Гасить світло й зачиняє двері.

×