Американський ілюзіоніст 52-річний Гаррі Гудіні 21 жовтня 1926-го приїхав на гастролі до канадського міста Монреаль. У тамтешньому університеті виступив із лекцією, у якій викривав медіумів та спіритистів. Вважав їх шарлатанами. Після лекції мав влаштувати шоу. Зазвичай він показував трюки звільнення з металевого ящика, який глядачі власноруч закручували болтами, та з численних кайданів по всьому тілу. Гудіні вибирався із закритого великого бідона з водою, проходив через цегляну стіну.
Під час перерви перед шоу він приліг на дивані у відведеній для нього кімнаті. Доки гортав записки від глядачів із запитаннями, ввійшли троє молодиків. Поцікавилися, чи може Гудіні витримати найсильніші удари по тілу. Ілюзіоніст відповів, що для цього потрібно добряче підготуватися, і продовжив читання. Раптом один із прибулих почав бити Гудіні кулаком у живіт. Після четвертого удару Гаррі жестом зупинив його. Вони ще трохи поговорили й молодики пішли. Під час шоу Гудіні відчув різкий біль у животі. Але продовжив виступ, хоч у перервах лежав, обливаючись холодним потом.
Дорогою до Детройта йому стало дуже погано. Ілюзіоніста відвезли до лікарні прямо з вокзалу. Медики встановили, що від ударів у нього стався розрив апендиксу, далі розвинувся гострий перитоніт. Заявили, що жити Гудіні залишилося коло 12 год. Однак прожив іще тиждень. Перед смертю покликав свого брата Теодора й ледь чутно сказав:
- Я втомився боротися, Тео. Цього разу я, здається, програв.
Вільне козацтво обрало собі отамана
Перший з'їзд Вільного козацтва закінчився 20 жовтня 1917 року в колишній гетьманській столиці Чигирині, у той час - містечку Київської губернії. Тривав п'ять днів. "У історичних одежах з кривими шаблями й пістолями за поясом", - описував учасників делегат Яків Водяний. Вони представляли інтереси 60 тис. козаків. Фактично ж - селян, непридатних до військової служби юнаків та літніх людей. Їхній рух зародився як місцева самооборона, коли під кінець Першої світової війни, за влади Тимчасового уряду Росії, розвелося багато мародерів. Проти них - "для оборони вольностей українського народу та охорони ладу" - по селах і почали об'єднуватися в загони місцеві чоловіки. Називали себе "вільним козацтвом".
Перші організувалися селяни Звенигородського повіту Київської губернії, теперішньої Черкащини. Із березня 1917-го там заправляв 35-річний Никодим Смоктій із села Гусакове. До свого загону із 240 осіб брав повнолітніх українців. Умова: щоб були "поступовими, тихими, примірними й дотепними членами громади". Незабаром рух Вільного козацтва набрав всеукраїнського масштабу. Постала потреба надати йому організованого характеру й обрати загальне керівництво.
Від Центральної Ради на з'їзд послали Івана Полтавця-Остряницю із Генерального військового комітету. Він хотів, щоб з'їзд відбувся за давнім козацьким звичаєм. "У Чигирині не знайшлось помешкання, яке вмістило б прибулих, а тому нарада відбулася на майдані біля собору, - писав селянин Демид Гулай. - Поміст, де мала бути нарада, козаки оточили великим колом. Поряд стояли старі гості з Дону й Кубані. Перед ними майорів отаманський бунчук та запорізький малиновий прапор". Троє найстарших учасників із помосту називали вакансії. Натовп у відповідь мав викрикувати кандидата.
- Остряниця! Остряниця! Слава! - вигукували козаки та вкрили його прапорами.
Він двічі відмовився та запропонував вибрати головним отаманом командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського, а почесним - свого "шефа" - голову Центральної Ради Михайла Грушевського. Їхні кандидатури прийняли одноголосно. Самого Остряницю обрали наказним військовим отаманом.
"Надіславши подячну телеграму, я сказав Полтавцеві, щоб він поки що всім заправляв сам", - із роздратуванням відмежовувався тоді генерал Скоропадський від присвоєного йому звання. За півроку союзне німецьке командування наказало розформувати всі загони Вільного козацтва. Після розгону Центральної Ради генерал Скоропадський став гетьманом України під німецьким протекторатом, а Полтавець-Остряниця допомагав йому організувати державний переворот.
32 чайки
взяли козаки для походу на турецьку фортецю Ачи-Кале, нині - райцентр Очаків на Миколаївщині. 800 запорожців під проводом Ісачка з Брацлава, Карпа Масла та Івана Держка здобули й розграбували Ачи-Кале 23 жовтня 1545 року. Збитків завдали на суму 97 тис. аспрів. За такі гроші можна було купити 140 волів. Польська й литовська влада відхрестилися від причетності до нападу. Мовляв, набіг учинила "степова наволоч із московських підданих". Хоча всі знали, що напади козаків організовував барський староста Бернард Претвич.
"Не помните ли фамилию Кобы? Привет. Ульянов", -
писав Володимир Ленін 23 жовтня 1915 року в записці до свого соратника Григорія Зінов'єва. За декілька тижнів він надсилає телеграму академікові Олександру Карпінському: "Большая просьба: узнайте фамилию Кобы". Ленін ніяк не міг згадати прізвище Йосипа Джугашвілі-Сталіна. Згодом у біографії "вождя народів" напишуть, як він іще 1912-го зустрівся з Леніним на партійній конференції у фінському місті Таммерфорс, і Володимир Ілліч одразу полюбив "нашего замечательного грузина".
Коктейль
уперше приготувала 18 жовтня 1776 року барменша Бетсі Фленаґан в американському містечку Елмсфорд, штат Нью-Джерсі. Письменник Джеймс Фенімор Купер пише, що в її барі, який був прикрашений півнячими хвостами, того дня Фленаґан для солдатів генерала Джорджа Вашингтона змішала житній вермут, ром і фруктові соки, а келихи прикрасила півнячими пір'їнами. Після дегустації один офіцер, француз за походженням, вигукнув мішаниною мов:
- Vive le cog's tail! - тобто: "Хай живе півнячий хвіст".
19 жовтня 1946 року задля економії пшениці Рада міністрів Української РСР і ЦК КП(б)У постановили з 1 листопада 1946-го збільшити розмір домішки вівсяної, ячмінної та кукурудзяної муки при випіканні хліба для всіх споживачів в усіх областях України до 40%.
На московському аеродромі "Внуково" 19 жовтня 1964-го приземлився екіпаж космічного корабля "Восход" під командою 37-річного Володимира Комарова. Уперше в історії у космос вийшов не тільки пілот, а й інженер та лікар. Зустрічати героїв мав Микита Хрушов, але за п'ять днів перед тим його зняли з усіх постів. Натомість прибув новий радянський керівник Леонід Брежнєв.
- Готовы выполнить задание любого правительства! - нібито з несподіванки відрапортував Комаров, коли побачив зовсім іншого першого секретаря ЦК.
23 жовтня 1983 року в аргентинському Буенос-Айресі пудель випав із 13-го поверху і впав на голову 75-річній Марті Еспіносі, яка прогулювалася тротуаром. І пес, і жінка загинули на місці. У цю ж мить 46-річну домогосподарку Едіт Солу, яка зупинилася подивитися на випадок, збив автобус. Її тіло опинилося біля літнього чоловіка. Він схопився за груди і впав, а дорогою до лікарні помер від серцевого нападу.
4 
1
Коментарі