пʼятниця, 29 січня 2010 14:37

Фотовиставка Роксанн Лоуїт "Обличчя" в галереї Brucie Collections

  Топ-моделі Лінда Євангеліста (ліворуч), Наомі Кемпбелл (у центрі), Крісті Терлінґтон: "Не бачу, не чую, не скажу нічого злого". Вечірка Fashio Group, готель Plaza, Нью-Йорк, 1989 рік
Топ-моделі Лінда Євангеліста (ліворуч), Наомі Кемпбелл (у центрі), Крісті Терлінґтон: "Не бачу, не чую, не скажу нічого злого". Вечірка Fashio Group, готель Plaza, Нью-Йорк, 1989 рік
22 січня - 1 березня. Фотовиставка Роксанн Лоуїт "Обличчя" в галереї Brucie Collections
 Київ, вул. Артема, 55-б


Роксанн Лоуїт розповіла читачам "Країни", хто допомагає їй у роботі:

- Свій перший знімок я зробила 1978-го, у Нью-Йорку. Не мала дозволу знімати показ мод на подіумі, бо я ще не була фотографом, отож знімала у гримерках. А коли мене нарешті акредитували, зрозуміла, що за лаштунками цікавіше. Ти бачиш, як моделям роблять зачіски, макіяж, можеш попросити їх повернутися, як тобі треба. Там вони вільні бути собою.

Без дочки Джоан я, мабуть, не відбулася б як фотограф. Вона росла поруч із модою й фотографією. Зараз їй 37, і вона організовує мою роботу. Можна сказати, що донька - мій бос. Також підтримує чоловік, який свого часу дозволив робити те, що я хочу. Інакше залишилася б дизайнером тканин.

Я - щасливий фотограф, бо впродовж 30 років слухаю компліменти, а не скарги.

Якщо раптом доведеться кинути фотографію, повернуся до живопису. Я хотіла писати портрети людей, які відображали б їхні душі. Завдяки камері ця потреба відпала - я "схоплюю" душі на знімках.

Найбільше на мене вплинув Енді Воргол. Він тусувався щоночі, а я разом із ним. Якось Енді каже: "Ти дечого мене навчила. Тепер в одній кишені в мене фотоапарат із кольоровою плівкою, в іншій - із чорно-білою. І завдяки тобі я зрозумів, що треба завжди носити із собою обидва".




Катерина Козьменко, арт-директор галереї Brucie Collections:

- До нас протягом місяця приходить близько 1500 відвідувачів.
Сюди їдуть цілеспрямовано, випадкових людей тут майже не буває. Але фото купують рідко - в Україні немає культури колекціонування. Здебільшого купують ті, хто або оформлює інтер"єр, або хоче придбати подарунок.
Чим популярніша робота, тим більше вона коштує. Ціна залежить і від тиражу - тобто, скільки фотографій автор дозволяє друкувати з негатива. Що менший наклад, то дорожче фото. Традиційно - це 20 знімків, але є й по три екземпляри, є й по 100. Також на ціну впливає розмір -   більший знімок дорожчий. Ураховують і біографію фотографа - те, чи є в нього фото у світових музеях, у відомих колекціонерів, чи йдуть на аукціони. Наприклад, усі роботи Лоуїт, які тут виставлено, коштують по 3,5 тисячі доларів.
Зараз ви читаєте новину «Фотовиставка Роксанн Лоуїт "Обличчя" в галереї Brucie Collections». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути