"Для бідних людей криза триває вже 20 років"

 

67-річний Ігор Полюй тягне візок із книжками близько обіду в п'ятницю вул. Ференца Ліста у Львові.

Більшість видань мають товарний вигляд. Добре доглянуті, хоч і видані в минулому столітті. У в'язанці видно твори Бориса Грінченка, Белви Плейн, Романа Горака, Дмитра Павличка, Гаррієт Бічер-Стоу.

- Усі книжки з власної бібліотеки, - розповідає пенсіонер. - Колись дуже любив читати, та й дешеві вони були тоді. Ото понакупляв. Мав величезну бібліотеку. Але зараз здаю то всьо помалу на макулатуру. Жаль, аж серце крається. Але шо поробиш? Жити за шось треба. Туво в'язку везу в пункт прийому на вулиці Лесі Українки. Там хоть нормальні розцінки. Мені радили продавати їх біля пам'ятника Івану Федорову. Але я не годен з ними там стояти. А так зразу здав - і гроші взяв, хоч і невеликі.

У приміщенні пункту прийому макулатури на вул. Лесі Українки стоять великі картонні ящики з-під магазинних товарів. Складені один на один до самої стелі. У них дрібна макулатура.

- Щодня приймаємо близько тонни паперу, - каже заготівельниця 50-річна Надія Хома. - За кіло платимо 70 копійок. Зараз найбільше приносять старих газет і журналів. Ще здають багато картонних ящиків із магазинів. Побачити серед макулатури зараз книжку - то рідкість. А якшо і зустрічається, то вже така потрьопана. Раніше їх приносили більше. Багато серед них було справді цікавих і добре збережених. Найбільше несли художню літературу. Один львів'янин, пам'ятаю, якось за раз здав усі томи Леніна, видані ще у тридцятих роках минулого століття. Зараз, напевне, усі книжки вже повиносили з хат. Для бідних людей криза в Україні триває вже 20 років.

×