Ексклюзиви
Середа, 09 січня 2019 11:19

Цькування у школі каратимуть штрафом

Четвер, 20 грудня, 13:42

"Опоблоківець" Нестор Шуфрич зриває з трибуни Верховної Ради плакат із написом "Агента Путіна Медведчука – під суд!" На нього з кулаками налітають депутати з "Народного фронту" Ігор Гузь і Юрій Береза. Шуфрич затискає зібганий папір під пахвою. До бійки долучаються інші нардепи. Починається штовханина. Спікер Андрій Парубій намагається всіх вгамувати. Береза б'є Бойка в обличчя.

"Опоблоківців" відтісняють у прохід між рядами.

– У парламенті українському не можна, прошу зупинити конфлікт, – примовляє Парубій.

Автор: REUTERS
  Народний депутат Юрій Бойко (в центрі) з ”Опозиційного блоку” намагається поцілити кулаком у Юрія Березу з ”Народного фронту”. Народні обранці побились у Верховній Раді 20 грудня після голосування за закон про перейменування церкви Московського патріархату. Бойку дісталося найбільше – у нього посиніла вилиця й підбите око
Народний депутат Юрій Бойко (в центрі) з ”Опозиційного блоку” намагається поцілити кулаком у Юрія Березу з ”Народного фронту”. Народні обранці побились у Верховній Раді 20 грудня після голосування за закон про перейменування церкви Московського патріархату. Бойку дісталося найбільше – у нього посиніла вилиця й підбите око

Нестор Шуфрич хотів на камеру показати лояльність до свого давнього приятеля, –каже політолог Михайло Басараб. Та сутичка пішла їм у мінус. Бо Юрій Береза розвіяв міф про чоловічу силу "Партії регіонів" та її спадкоємців. Вирубив одразу двох найбільших мачо.

Бійка почалася після голосування за закон про перейменування УПЦ Московського патріархату. Законопроект ухвалили 240 голосами. Тепер церква має вказати в назві приналежність до Російської православної. Шуфрич начебто помітив кнопкодавство і вимагав переголосування. Плакат про Медведчука повісили назад на трибуну

А в цей час:

Киянин 24-річний Станіслав Кучер ховається за двома старшими жінками біля новорічної ялинки на Софійській площі в Києві. Тримає букет із 25 рожевих троянд.

– Від кого хоч прикриваємо? – питає жінка в червоній штучній шубі.

– Бачите трьох дівчат? Коли підійдуть ближче, розступіться, – просить. – Рік зустрічаємося. З літа збирався це зробити.

Повз проходить чорнявка в шубі. Поряд – дві подруги.

– Пора, – киває хлопець. Жінки розступаються. Він падає на коліно.

– О Боже! – кричить брюнетка, – я згодна! – хапає бордову коробочку з каблучкою. Надягає на палець.

– За це і вип'ємо, – цокаються глінтвейном жінки.

Із 24-го кабінету в Шосткинській школі №6 на Сумщині вибігає заплакана п'ятикласниця з рожевим ранцем, прикриває обличчя книжкою.

– Вийдіть із кабінету, не зривайте урок! – кричить учителька математики 70-річна Ніна Кобизька поліцейським. Ті щойно звільнили школярку та її однокласників. До їхнього приїзду вчителька понад півгодини нікому не відчиняла дверей. Обурені батьки зібралися в коридорі.

– Моя дитина боїться закритого простору. Вона дзвонила з класу й ридала, – одна з матерів обіймає дочку.

Сімом учням знадобилася медична допомога.

– Я такого ще не бачила, – каже шкільна медсестра Юлія Золотоноша. – Починаю тиск міряти, а там зашкалює. Одного хлопця знудило.

Урок математики мав бути відкритим. Запланували атестацію вчительки. Щоб цього не сталося, вона зачинилась у класі. Наступного року планує закінчити кар'єру.

Батьки вирішують, що до цього педагога дітей більше не пустять.

  У Дніпрі понад півтисячі камер стежать за вулицями, парками, школами і ліфтами багатоповерхівок. 10 із них – роботизовані. Можуть розгледіти обличчя людини або номер авто за півтора кілометра. Це відео транслюється на великих екранах у ситуаційному центрі мерії. Такі пристрої запрацювали в Україні вперше. Доступ до відео мають правоохоронні органи й комунальні служби. Спостерігають за містом цілодобово.  ”Взнати людину можна за обличчям, а пізнати – за кредитною карткою”, – вважає художник Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
У Дніпрі понад півтисячі камер стежать за вулицями, парками, школами і ліфтами багатоповерхівок. 10 із них – роботизовані. Можуть розгледіти обличчя людини або номер авто за півтора кілометра. Це відео транслюється на великих екранах у ситуаційному центрі мерії. Такі пристрої запрацювали в Україні вперше. Доступ до відео мають правоохоронні органи й комунальні служби. Спостерігають за містом цілодобово. ”Взнати людину можна за обличчям, а пізнати – за кредитною карткою”, – вважає художник Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ

110-ту річницю з дня народження Степана Бандери, яка припадає на 1 січня 2019-го, в Україні відзначатимуть на державному рівні. У тексті ухвали Верховної Ради від 18 грудня Бандеру називають видатним діячем і теоретиком українського національно-визвольного руху.

Цькування у школі каратимуть штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 год. Якщо буде доведено повторний випадок булінгу, із винуватця можуть стягнути 3400 грн.

Наступного року на 20% зростуть зарплати науково-педагогічних працівників університетів. Для решти педагогів, як і загалом бюджетників, оплата праці збільшиться на 9%.

Угорці Закарпаття зможуть безкоштовно вчити українську мову на курсах. Заняття проводитимуть з ініціативи та за кошти угорського уряду.

Україна вийшла зі списку країн, в яких фіксуються системні проблеми з тортурами затриманих. Про це заявив міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, кількість фактів, коли правоохоронні органи тиснуть на підозрюваного, зменшилася в рази.

З 1 травня 2019-го українці зможуть змінювати оператора, залишаючи той самий номер мобільного включно з кодом. Таку можливість даватиме послуга "Портативність мобільного номера".

311 людей написали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності без жодної помилки. Це рекорд за 18 років мовної акції. Цьогоріч у ній взяли участь 32 799 учасників. Це на 3 тис. більше, ніж торік

2613 громадян України померли за кордоном протягом 2018 року. Загинули 246 із них

53 000 тонн макаронів з'їли українці за рік. Це на 400 кг більше за показники 2017-го

"Коня кують, а жаба й собі ногу підставляє. Тепер Юля заметушилася. Мовляв, усе життя прагнула томоса. Тимошенко саботувала цю подію ще 2008-го. Коли Ющенко намагався отримати його під час візиту Варфоломія до Києва – не прийшла на святкування хрещення Русі, –

Юрій ВИННИЧУК, письменник

Торік на відкритті головної ялинки дуже злякалася. Поки дійшли до Софійської площі – стомилися, помочили ноги. Подруга дістала пляшку вина. Доки возилася з корком, до неї зі спини підійшов поліцейський. Каже: "Що це у вас?" Я аж підскочила. А вона показує на цигарку в його руці й питає: "А у вас?" Чоловік переступив з ноги на ногу. Побажав гарних свят і пішов.

Анна БАБИЧЕВСЬКА

Коли був у школі, дуже хотів грати на скрипці. Батько купив собі нові чоботи, а мені нічого. Я розізлився. Обміняв його обновку на стару скрипку сусіда. Батько побив мене, але інструмент залишив.

Олександр Брижко

"Росіяни кажуть: ми – інші, у нас особливі цінності й загадкова душа. У решти душа як душа, а в них – загадкова! Але, поміркувавши трошки, доходимо висновку, що ця загадкова душа завжди підказує одне – що треба бити й ображати тих, хто менший за тебе. Іншої загадковості там немає", –

Лесь ПОДЕРВ'ЯНСЬКИЙ, художник, письменник

Робити чотириденний робочий тиждень зарано

Українці працюють 40 годин на тиждень. Країна не готова до скорочення робочого часу. Наші працедавці не завжди погоджуються на гнучкий графік чи віддалену роботу. Вважають, якщо ніхто не стоїть за плечима, то людина працює неефективно.

Зменшити кількість робочих днів до чотирьох вдасться, коли робота буде на результат. Зараз бачимо, що більшість відсиджує години в офісі.

Скоротити робочий тиждень реально для програмістів чи творчих людей. Але, якщо робота конвеєрна і не дуже інтелектуальна, це не вигідно. У таких компаніях доведеться наймати більше людей, щоб не було простою.

Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці

Україна стала для Російської церкви чужою територією

Після Об'єднавчого собору Російська православна церква в Україні робитиме все можливе, аби втримати вірян. Обман, залякування, тиск на духовенство, небажання дивитися правді у вічі будуть базовою стратегією. Та більшість церковників і вірян колишнього Московського патріархату все одно побачать, що входження до Української церкви – невідворотне, і позитивно його сприйматимуть.

Тепер РПЦ перебуває на чужій території. Це смертельний вирок для неї.

Андрій ЮРАШ, релігієзнавець

 

Дядько живе в Рівному 20 років. Їздив на Майдан. Але від АТО відкупився. Дивиться новини і щоразу змінює кандидатів, за яких голосуватиме. Прописаний у селі. На жодні вибори не їздив, бо треба час і гроші на дорогу.

Наталя, 25 років, Рівне

Подруга вийшла заміж за поляка. Батьки були проти, бо він римо-католик, а вона православна. На шлюб до костелу не прийшли, бо їхній священик, кажуть, сваритиметься. А за місяць дочка того священика вийшла заміж за мусульманина і поїхала жити в Єгипет. Щоб побачити, як хрестять дитину, батьки подруги таки пішли в костел.

Наталя, 23 роки, Тернопіль

Сестра відкладала долари в шкарпетку, ховала в печі. Хотіли з чоловіком купити нову машину. Батько серед літа захотів протопити піч, бо надворі падав дощ, було холодно. Валюта згоріла. Сестра з татом досі не розмовляє.

Олександра, 35 років, Луцьк

Зараз ви читаєте новину «Цькування у школі каратимуть штрафом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 544
Голосування Куди плануєте поїхати після всіх карантинів?
  • До моря. У теплі краї
  • У туристичні міста Європи
  • Подорожуватиму Україною
  • Провідаю батьків / родичів
  • Працюватиму. На поїздки немає грошей
  • Мені карантин не заважав подорожувати
Переглянути