вівторок, 10 грудня 2013 17:12

"Це не попса. Це – революція, дєтка"

  Київ. Майдан Незалежності. 6 грудня 2013 року
Київ. Майдан Незалежності. 6 грудня 2013 року

Хлопець в окулярах і з легким наплічником запитує у вартового перед наметовим містечком, де можна здати гроші на революцію.

– Мені тут родичі зі ­Східної України висилають ­гроші на революцію. До того ж студенти і їхні батьки скинулись, попросили передати в Київ на Євромайдан. Хочу закинути в скриньку. Одним знайомим взагалі з Росії переслали бабло на українську революцію. ­Кажуть: "Давайте, дерзайте. ­Потом нас научите". А шо? Хай би з Росії революцію профінансували, а ми би потім її до себе приєднали й показали, як жить правильно нада.

60-річний чоловік у кашкеті сперся на металеву огорожу біля Майдану. Звертається до жінки в хутряній вушанці приблизно свого віку.

– Я вам скажу, они спровоцировали побиття детей. Отут просчет ихний. Если бы провокаторы нас не подогревали, может быть, мы так долго и не держались.

– Они там во власти – потерянные люди. Уже не знают, что делают, – відповідає жінка.

– А если бы политики не присутствовали на Майдане, тут было бы опасно. Вы посмотрите: сейчас девять вечера, 120 тысяч. Провокаций нету. А поднимитесь наверх на Банковую. Может, там для вас шото откроется новое.

– Не надо мне указывать, куда подниматься. Я сразу почувствовала от вас холодок к себе, когда сказала вам, что я – с Макеевки.

Ахметов есть внебрачный сын Кучмы. Татарин Леонидовичем разве может быть?

– Нет! Поверьте, ну нету у меня такого. Там же люди, шахтеры. Да на вас же экономика держится, а у вас там криминальная оккупация. Там же все бывшие рекетиры на вас паразитируют. Как вы считаете, почему Кучма не уничтожил всех донецких бандитов?

– Я не задумывалась над тем, что у них там в верхах делается.

– А я вам скажу. Ахметов есть внебрачный сын товарища Кучмы. Татарин Леонидовичем разве может быть? А сходность лица Кучмы и Ахметова разве незаметна? Вы на досуге подумайте над этим. Прозреете.

Дві дівчини наклеюють наліпки "Я тут не за гроші" собі на куртки.

– Мені сьогодні надрукували безкоштовно революційного плаката. Дрібниця, а приємно, – хвалиться одна.

– А мене вчора маршрутчик безкоштовно прокатав, бо я була з наліпкою і символікою. Ми всю дорогу говорили про потенційні перспективи.

– Всім ясно одне: Яника – в жопу, треба діяти далі.

Обгорнутий російським триколором чоловік слухає поетів, які читають вірші біля постамента архангелу Михаїлу.

– Я из России приехал, – розповідає трьом хлопцям, які обступили його. – Все российские каналы показывают в новостях, будто у вас тут всего несколько тысяч тусуются. Мы там все поголовно смеемся с нашего телевидения. Да, ребята, у вас тут круто. Свободно дышать. А у нас там все друг друга ненавидят: по политическим разногласиям, по социальным. Поддерживают ваши события очень много людей.

Я – из Донецка. Мы там уже расшарили, что и как. Нет у нас теперь Запада и Востока в Украине

– У вас там людей делят. Такой у Путина принцип: разделяй и властвуй, – каже чоловік обгорнутий синьо-жовтим прапором. – Я сам из Донецка. Мы там уже расшарили, что и как. Нет у нас теперь Запада и Востока в Украине. Вчера в Луганске – казалось бы, самая восточная область! – собрался митинг в поддержку Евромайдана.

Дві жінки років 40 у фетрових капелюшках слухають концерт під сценою.

– Если бы не Львов, Майдан уже давно бы смели, – каже одна. – А так власть хоть и крутит "Беркутом", все же оглядывается на Запад. Во Львове люди незапуганные. А во власти боятся, падлы, что Львов или взбунтуется, или отделится. Львов, по-любому, даст им просраться.

Чорнява дівчина в куртці та яскравих уґґі гріється біля бочки з вогнем. Поруч стоїть метросексуал із мелірованим волоссям, у дутій куртці. З цікавістю роззирається довкола.

– Марш післязавтра, у суботу. Єслі шо, невже плануєш бути? – позирає дівчина на нього.

– Та на Майдан уже сходить, шо чаю попить – попса, – віджартовується той.

– Це не попса, це – революція, дєтка.

Журналіст Єгор Соболєв каже у мікрофон:

– Ви не уявляєте, скільки допомоги пропонують з усієї України! Якби ми зараз попросили сюди найбільший у світі літак "Мрія", нам би його отут поставили.

Студенти скандують: "Лі-так! Лі-так!".

– Сьогодні мене дівчинка-волонтер покликала до скриньки, в яку кидають гроші. Погукала, бо хлопець приніс гроші, які не вміщалися в скриньку. Готівкою 10 000 гривень. Ми запропонували сфотографувати його на пам'ять. Але він відмовився, сказавши тільки, що звуть його Міша.

– Мі-ша! Мі-ша! Мі-ша! – гукає півмайдану.

– Що не кажіть, а жоден український президент – і взагалі ніхто! – не зумів так консолідувати суспільство, як вже двічі це зробив Янукович. Вікторе Федоровичу, ви – унікальний!

35-річна Мирослава розказує подрузі:

– Возила групами людей з Майдану до себе купатися. Різного віку, студіки львівські. Якісь дрібні підприємці з Кривого Рогу і будівельники з Буковини. Один дядько з Вижниці питає: "А де у вас смітник? Де можна нігті підстригти?". Я кажу: нащо вам ці нігті зараз? Сідайте пийте чай. А він, зрізаючи ті нігті, відповідає: "Ну як? От уявіть, уб'ють мене сьогодні чи завтра, а я в труні вже чистенький лежу, з підстриженими нігтями".

Дзвінок по скайпу від родичів з Ростова-на-Дону:

– Не виходьте з дому!

– Чого?

– У нас у новинах постійно показують бійку на Банковій. Кажуть, у вас війна. На вулицях бандерівці міліцію б'ють.

– Надю, ну ти як дитя! Мої пішли на Майдан ще зранку.

Дві жінки, на вигляд за 60 років, сперечаються біля Львівської площі:

– Дак чо ж ви там не стоїте тоді, як кажете, що поддержуєте?

– А я стою! Вчора он всі одіяла однесла. Усі, що є! Завтра ще понесу пирогів їм.

Гурт дівчат біля Будинку профспілок. Тася Живкова, мистецький куратор:

Нашому народові краще вдається провести анархо-революцію, аніж Євро-2012

– Гарно ж як усе організовано! Мені здається, що нашому народові краще вдається провести анархо-революцію, аніж Євро-2012.

Хрещатик, біля діжки з вогнем сидить гурт чоловіків, курять. Закипає самовар. Сивоволосий з обвітреним обличчям розказує:

– Я бачив – на власні очі! – як завозять перевдітих "тітушок" на Банкову за кілька годин до штурму. Я бачив, що готується провокація. Я той, хто знімав це! Потім бігав по всіх телеканалах і кричав, чого ніхто там не знімає? Мене питали: "Хто ти?". Я казав: розвідник!

Вулиця Інститутська, 50-річний чоловік розмовляє по мобільному з хлопчиком:

– Устиме, я хочу дізнатися, що ти сьогодні одержав? 10 по географії? А потім пішов на тренування? На каток? А з поведінкою в тебе як? А в нас тут буде народна ялинка. Ти не уявляєш, яка гарна – найкраща ялинка на світі. Устиме, а скільки разів на тиждень ти ходиш на своє тренування? Три? Що ви на "Пласті" робите? Ага, молодець, нам тут каратистів якраз не вистачає.

Зараз ви читаєте новину «"Це не попса. Це – революція, дєтка"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути