Четвер, 26 серпня 2010 10:23

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу

ДАТИ-ФОТО:

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, почалася Друга світова війна. Нападові передувала провокація в німецькому прикордонному містечку Ґляйвіц (сучасне польське Ґлевіце в Сілезії). Переодягнені в польську форму німецькі солдати напали на місцеву радіостанцію. 1969-го польський режисер Тадеуш Хмелевський зняв комедію "Як я розв'язав Другу світову війну" - про пригоди польського солдата Франека Доляса. Йому через комічні збіги обставин здається, що то через нього вибухнула світова. Намагаючись реабілітуватися, він потрапляє щоразу в нові пригоди. Доля кидає його на різні фронти - Югославія, Африка, Італія. Урешті-решт Франек Доляс повертається на батьківщину. Головного героя зіграв актор Мар'ян Коціняк



2 вересня 1945 року: діти із села Ображіївка Шосткинського району Сумської області перед школою, в якій учився тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (1920 - 1991)


ДАТА-ЦИТАТА:

"Що? Де? Коли?"

інтелектуальна гра з цією назвою вперше вийшла на радянському телебаченні 4 вересня 1975 року. Її провів Олександр Масляков, а майбутній постійний ведучий Володимир Ворошилов був позаштатним режисером. Того дня дві сім'ї грали одна проти одної. Кожен із двох раундів знімали у гравців удома. Через два роки гравцями стали студенти. Їх скеровували за рознарядкою вузівські комітети комсомолу. Під час дискусії вони курили, голосно кричали. Кожен грав сам за себе. Звичного для телеглядачів вигляду програма "Що? Де? Коли?" набула 1977-го. "Знати все не потрібно. Знання сковує людину. Головна зброя тих, хто сідає за стіл - інтуїція, обpазне мислення, логіка", - пояснив суть передачі її ведучий Володимир Ворошилов.


ДАТИ-ЦИФРИ:

14 разів

у стільки 31 серпня 1935-го перевищив норму видобутку вугілля забійник Олексій Стаханов. За 5 год. 45 хв. він нарубав 102 т вугілля на шахті "Центральна-Ірміне" в Кадіївці на Донбасі. У найоснащеніших шахтах німецького Рура норма тоді становила 10 т за зміну. 29-річному уродженцю Липецької області допомагали шестеро кріпильників, але офіційна пропаганда наголосила на його вмінні вправлятися з відбійним молотком. Стаханов помер у психлікарні 1977-го. Через півроку місто Кадіївку перейменували на його честь. У часи застою на в'їзді в нього невідомий написав:

Можно пить по пять стаканов,

Только подноси!

Но работать, как Стаханов -

Боже упаси!


11 275 метрів

британський учений Джеймс Ґлейшер запевняв, що саме на таку висоту він із пілотом піднявся на повітряній кулі 5 вересня 1862-го. Цей рекорд не зафіксували, бо ще не існувало приладів, які могли б точно виміряти подібні показники. Ґлейшер знепритомнів від нестачі кисню на висоті 8840 м. Пілот відкрив контрольний клапан зубами, щоб аеростат почав опускатися - руки були паралізовані від переохолодження. Обоє чоловіків вижили. Офіційний рекорд висоти - 10 800 м - встановили через 38 років. Ґлейшер після цього польоту ще 27 разів піднімався в небо.


КОЛОНКА ДАТ:

Давньогрецький історик Плутарх пише, що 2 вересня 490 року до нашої ери воїн Фітіпід прибіг із містечка Марафон до Афін після перемоги над армією перського царя Дарія. Лише встиг промовити: "Радійте! Ми перемогли!" - і впав трупом. До бігу Фітіпід 6 год. бився з ворогом і був поранений. Дистанція, яку він подолав до Афін, - 42 км 195 м - стала класичною олімпійською дисципліною - марафонським бігом.


Між засіданнями кількаденного пленуму ЦК КП(б)У 30 серпня 1937 року вкоротив собі віку Панас Любченко. Колишній член Центральної Ради та голова Раднаркому уряду Української РСР застрелив себе та дружину. Злякався обвинувачень у створенні "буржуазно-націоналістичної організації". Є версії, що подружжя вбили працівники НКВД. Коли на пленумі повідомили про самогубство, перший секретар ЦК Станіслав Косіор промовив: "Любченко застрелився, підтвердивши тим самим, що ми правильно цю справу розібрали". Серед міжвоєнної української еміграції його вважали взірцем "ренегата".

31 серпня 1914 року після початку війни з Німеччиною столицю Російської імперії Санкт-Петербург перейменували на Петроград. Супроводжувалося це погромом німецьких магазинів і посольства. Наступного дня вийшов екстрений випуск "Биржевых новостей": "Ми лягли спати в Петербурзі, а прокинулися в Петрограді. Закінчився період нашої історії з його німецьким відтінком...Ура, панове!" Через 10 років місто перейменують на Ленінград.


ЗАМІТКА:

Старий Фріц заборонив колінопреклоніння

Прусський король Фрідріх ІІ Великий 30 серпня 1783 року заборонив ставати перед ним на коліна. Правитель на прізвисько Старий Фріц наказав з усіх церковних кафедр повідомити, що на цю честь заслуговує лише Бог. До такого рішення король дійшов на 44-му році правління. Фрідріх узяв приклад з австрійського імператора-реформатора Йосифа ІІ. Той скасував схиляння колін підданими, тільки-но вступив на трон 1780-го.

Ставати перед монархом на коліна в 1530-х запровадив правитель Священної Римської імперії Карл V. Його називали "найвеличнішим церемонімейстером усіх часів". Такий етикет запровадили й в англійському королівському дворі. 1547-го французького маршала Франсуа В'єйвіля запросили на обід до короля Едварда VI. "На обіді прислужували рицарі ордена Підв'язки, - пише він у своїх спогадах. - Вони вносили страви і, наблизившись до столу, опускалися на коліна. Страви в них брав головний гофмейстер й обслуговував короля, теж стоячи на колінах. Ми, французи, дивувалися, що лицарі, які походять із найіменитіших родів Англії, стоять на колінах. У нас навіть пажі схиляють коліна тільки в дверях, коли заходять до зали".

Колінопреклоніння перед монархом після англійської революції в середині XVII ст. занепало. Зате в Іспанії хворобливий король-епілептик Карл ІІ (1661-1700) дотримувався традиції предків. Знатний француз Ґраммоніт був присутній на одному з його придворних обідів. Карла ІІ обслуговували, стоячи на колінах.

- Чи не правда, удома ви такого не бачили? - захотів похвалитися король.

- Справді, сір. - відповів француз. - Але я вважав, що ці панове стоять на колінах, щоб випросити прощення за погані страви, подані твоїй величності.

По смерті Карла ІІ на іспанський престол зійшли королі з династії Бурбонів. За них почали використовувати французький реверанс.

Зараз ви читаєте новину «1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода