Новий Закон "Про освіту" дозволяє національним меншинам вивчати свою мову та навчатися на ній. Водночас застерігає роль державної мови "як інструменту соціальної єдності та цілісності", - переконана міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Днями вона виступила перед послами країн-членів НАТО у приміщенні штаб-квартири Альянсу.
"Україна – європейська країна, яка готова до цивілізованого діалогу щодо імплементації ст. 7 Закону "Про освіту", однак головна ідея статті повинна бути збережена: кожна українська дитина має володіти державною мовою – це наша межа компромісу", - наголосила міністр.
Із Закону "Про освіту" почалася довгострокова реформа української освіти.
"Закон переймає найкращі європейські практики, такі як навчання на основі компетентностей, автономія шкіл та професійна свобода вчителів. На жаль, деякі непорозуміння та політичні зловживання затьмарили суть закону. Ми дуже розчаровані поведінкою деяких європейських партнерів, які культивують та поширюють міфи про основні поняття закону. Ми ж впроваджуємо сучасну структуру системи освіти та сучасне забезпечення якості. Наша мета - запровадити школу ХХІ століття", - зазначила Лілія Гриневич під час виступу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про освіту виявить — хто є хто в українській політиці
У відповідь посли країн-членів НАТО відзначили, що вітають проведення освітньої реформи в Україні, пише "МОН".
"Закон не обмежує жодних конституційних прав громадян України - представників національних меншин. Навпаки, новий Закон "Про освіту" передбачає ширші можливості для використання їхнього законного права на рівний доступ до якісної освіти у всій країні. Ми прагнемо говорити з нашими партнерами мовою не політичних, а освітніх аргументів. І я дотримуюсь цього підходу з усіма партнерами нашої країни. Я зустрічалася з міністрами освіти Польщі, Румунії, Молдови, Болгарії та з міністром людських ресурсів Угорщини. Ми прагнемо до подальшої співпраці та спілкування з партнерами. Однак ми сподіваємось, що наша відкритість відповідатиме адекватному розумінню наших аргументів", - додала Лілія Гриневич.
5 вересня народні депутати 255-ма голосами підтримали освітню реформу. Ключовими її нововведеннями стала 12-річна школа, підвищення зарплат вчителям. Із 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
Коментарі