Ексклюзиви
Пʼятниця, 30 жовтня 2020 09:01

Українська академія наук - це Радянський Союз всередині країни

Наука в Україні отримує мізерне фінансування. У державних лабораторіях погані умови, відсутні необхідні прилади. Молоді спеціалісти не бачать перспективи працювати на батьківщині, їдуть за кордон. Є 2 варіанти покращення ситуації - ліквідувати Національну академію наук, розробити нормальну грантову систему фінансування і перевести науку в університети. Другий - створити наукове містечко, як, наприклад, "Сколково" у Росії.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає Гліб Репіч, кандидат хімічних наук.
Автор: надане Глібом Репічем.
  "У Бразилії, яка теж не дуже багата країна, наука функціонує набагато краще, ніж в Україні, бо там немає академії", - каже Гліб Репіч.
"У Бразилії, яка теж не дуже багата країна, наука функціонує набагато краще, ніж в Україні, бо там немає академії", - каже Гліб Репіч.

7 жовтня президентом Національної академії наук обрали Анатолія Загороднього. До цього її очолював багато років Борис Патон.

Істотно це не вплине на наш стан науки. Ніщо не вплине, доки в НАН не зроблять кардинальну реформу, щоб вона відповідала сучасним реаліям. Доки не буде цих змін, нічого очікувати не варто. З часів розпаду СРСР нею не займалися. У нас мало робітників і багато керівництва.

В якому стані НАН України?

Якщо зайти в президію академії наук, там килимові доріжки, все тепло, чисто, світло. А в лабораторії інституту – просто жах. Обладнання не працює, стіни облущені. Академія в такому стані, що навіть якщо робити якийсь закордонний проєкт, колег соромно запросити. Це Радянський Союз всередині країни.

Академію наук можна реформувати? Чи легше створити з нуля?

Є два варіанти. Перший - ми ліквідуємо академію наук і повертаємо науку в університети. Вкладаємо в це кошти. Робимо нормальну грантову систему фінансування. За кордоном професура займається реальною наукою, але паралельно викладає у ВНЗ найактуальніші моменти науки. Саме факт залученості викладацького складу до новітніх наукових розробок і визначає "престиж" найкрутіших вузів світу. Вони її розробляють, можуть провести спецкурси, лекції, аналогів яких немає у світі. В нас у більшості випадків викладання дуже застаріле.

В Україні викладають те, що було актуально ще пів століття тому.

Це теж пов'язано із нестачею фінансування, бо у нас університет сприймається як суто освітня структура. Викладачі навантажені викладанням, не мають ні коштів, ні часу займатися наукою. Той факт, що ми можемо повернути науку в університети та зробити її саме університетською (і на це вкласти кошти) автоматично підніме рівень наших викладачів і рівень викладання.

Другий варіант – створити наукове містечко, як, наприклад, "Сколково" у Росії. Це втілити набагато важче. Треба продумати фінансування. Туди студенти теж можуть ходити й писати свої роботи, але формат, де викладачі працюють в тому ж закладі, де вони й викладають, трохи перспективніший і простіший.

У Бразилії, яка теж не дуже багата країна, наука функціонує набагато краще, ніж в Україні, бо там немає академії. Наука суто в університетах. Сучасна наука тримається на академічному обміні. Там є аспіранти та науковці з інших країн. Так відбувається обмін знаннями й досвідом. У нас такого немає. Не знаю жодного випадку, щоб якийсь постдок (постдокторантура) із закордону приїхав сюди (в Україну, в академію) працювати. Наша академія у повній ізоляції. До Петра І в Російській імперії наука теж не розвивалася. Але він заснував академію наук, вклав туди грошей, щоб залучати закордонних спеціалістів. Нам це також треба зробити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні може не залишитися жодного науковця - Олександр Коляда

Що заважає українській науці розвиватися?

Ще з радянських часів керівні пости займали нездібні, проте вірні. Не всі такі, але основна маса. У нас мізерне фінансування і велика кадрова біда. В академії одні старці за 80. Це пов'язано із тим, що ніхто не піде за таку зарплатню. Тямучий співробітник буде думати наперед. Захоче попрацювати у крутій науковій групі, піти по кар'єрі вгору, вибирати місце, де гарно платять. Де крутий професор, сильна наукова група, щоб вклинитися в їх передове дослідження, наробити собі публікацій. Третя причина - відсутність приладів, погані умови у лабораторіях.

Автор: надане Глібом Репічем.
  "Основна маса досягнень українських вчених зроблена за кордоном, там вони і залишаються", - підкреслює Гліб Репіч.
"Основна маса досягнень українських вчених зроблена за кордоном, там вони і залишаються", - підкреслює Гліб Репіч.

Люди часто плутають науку з технологіями? Чому в нас така слабка популяризація науки? Прізвища і здобутки українських учених знає вузьке коло.

Бо їх дуже мало. Основна маса здобутків українських вчених зроблена за кордоном, там вони й лишаються. В ЄС наука не потребує популяризації. У нас престижні факультети економічний, юридичний. А на хімію може більше тисячі студентів на всю країну вступили. Але у Німеччині обирають саме природничі, прикладні науки, а не менеджмент чи філологію, бо студенти вмотивовані, знають, що отримають освіту і працюватимуть за гарну зарплатню на високотехнологічному виробництві. А ми майже не маємо виробництва, пов'язаного з хімією. А там де є - зарплата низька у порівнянні із тими ж рекламниками чи продавцями.

Бути вченим в Україні не дуже престижно. Наука залишається закритою сферою. Як це змінити?

Треба не один десяток років. Це станеться тоді, коли люди, які мають профільну освіту, наприклад хімічну, почнуть гарно заробляти.

Українські науковці конкурентоздатні?

Більш розвинені країни штучно збільшують концентрацію розумних людей, переманюючи їх. Як людина зможе тут себе реалізувати?

Конкурентоздатність вчених вимірюється цифрами - рейтингом журналів, у яких публікуєшся, тим як часто цитують їхні дослідження.

Щоб провести актуальні дослідження, які будуть цікаві сучасній науковій спільноті, щоб їх опублікували в крутих журналах, потрібна серйозна матеріальна база. Мало того, потрібен сформований науковий колектив "наукова школа". Але, на жаль, в більшості випадків наукові школи у нас втрачено. Кваліфіковані співробітники або померли, або пішли. Ну і проблема фінансування дуже гостра, У нас, мабуть, ціла академія не має такого фінансування, як у західних установах деякі проєкти.

Як зупинити відтік мізків із країни?

Я в Україні працюю, але офіційно рахуюся в Китаї. Маю постдокторську позицію у північно-західному університеті міста Сіань. Але через коронавірус просто не зміг туди поїхати. Тут допоможе лише кардинальна реформа. Бо якщо в академію наук навіть вкласти мільярд доларів, то вони там зникнуть, як у чорній дірі. Бо структура абсолютно неефективна.

Наскільки українська наука залучена у світовий контекст? Що заважає інтегруватися?

Стан академії наук заважає. У нас є групи, які мають закордонні контакти та проєкти, але їх мало. Зараз же стан речей такий, що будь-хто, хто приходить в академію, вже не може нічого реально зробити. Бо кадрів немає, обладнання немає, грошей немає, та навіть електрики і води подекуди немає. На нашій матеріальній базі, яка присутня в НАН, ми мало чого можемо зробити.

7 жовтня президентом Національної академії наук обрали Анатолія Загороднього. І тепер, після демократичного обрання, значна частина наукової спільноти України очікує від обраного президента виконання своєї програми, особливо тих моментів, які стосуються реформування Академії.

Зараз ви читаєте новину «Українська академія наук - це Радянський Союз всередині країни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі