Психолог розповіла, як виховувати гіперактивну дитину

Гіперактивність - це стан підвищеної фізичної і розумової активності дитини, коли збудження переважає над гальмуванням.

Такі діти дуже непосидючі. Їм важко концентруватися на одній справі тривалий час. Вони як "енерджайзери". І якщо в дошкільному віці це може потішати, до ближче до школи батьки починають відчувати проблеми. Оскільки гіперактивним дітям важко утримувати увагу, вони розсіяні, їм складно планувати свій день і дотримуватися розпорядку.

Причиною виникнення гіперактивності може бути генетична спадковість. До ускладнень можуть призвести фізіологічні проблеми: стреси мами під час вагітності чи ускладнення при пологах. Не останню роль відіграють соціально-психологічні проблеми: мікроклімат у сім'ї, стосунки між батьками, алкоголізм батьків, чи неправильна лінія виховання.

Гіперактивність дітей може проявлятися з дуже раннього віку. Але серйозно про неї можна говорити не раніше 2- річного віку. Як правило гіперактивність властива дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. З віком її прояв може частково знижуватися, але не повністю. Крім того, важливе правильне виховання.

Найчастіше у дітей виникають як проблеми у навчанні, так і проблеми з поведінкою. Вчителі не дуже прихильно ставлять до таких "незручних" дітей. Їм постійно роблять зауваження, сварять. Як результат у дитини втрачається інтерес до навчання.

З наймолодшого віку потрібно забезпечити дитині спокійну атмосферу вдома. Зі сторони батьків неприпустимі емоційні зриви, крики чи істерики. Навіть якщо дитина виводить своєю поведінкою, варто вийти в іншу кімнату, заспокоїтися і тільки потім спокійно говорити з дитиною. Якщо батьки будуть кричати на дитину чи сварити її, то маля ще більше збуджуватиметься. Висловлювати свої побажання щодо поведінки дитини потрібно тільки у спокійному тоні.

Перш за все, між батьками та іншими дорослими в домі має бути узгодженість щодо питання виховання дитини, тобто однакові вимоги, правила та дозволеності. Важливо дотримуватися режиму дня, організовувати денний сон, щоб організм дитини не перевтомлювався. Потрібно залучати дитину до рухливих ігор. При цьому важливо чітко формулювати правила гри і вимагати їх дотримання. Не можна забувати і про спокійні вправи: малювання, рахування чи складання пазлів. Разом з цим гіперактивних дітей не можна перевантажувати різними завданнями, гуртками, секціями. Це теж може призвести до перевтоми і в подальшому тільки погіршити стан маляти. Багато уваги, часу і терпіння варто приділити на розвиток у дитини акуратності, організованості, здатності до планування. Це дасть свої результати вже у шкільному віці.

Це залежно від того, яка основна причина прояву гіперактивності. залежить і форма впливу. Комусь призначають ліки, комусь достатнього масажу та фізичних вправ. Деяким дітям достатньо просто треба підкорегувати систему взаємодії і виховання.