пʼятниця, 18 травня 2018 17:55

"Можна порівняти зі службою у церкві" - що думають українці про шкільні лінійки

Міністерство освіти і науки пропонує замінити шкільні лінійки на інші формати спілкування педагогів зі школярами. Ініціативу висловила керівник міністерства Лілія Гриневич після інциденту в Черкасах. Там після шкільної лінійки 53 дитини потрапили до лікарні. Захід був приурочений річниці перемоги у Другій світовій війні.

Автор: nemanglobal
  Міносвіти пропонує відмовитися від шкільних лінійок
Міносвіти пропонує відмовитися від шкільних лінійок

Gazeta.ua запитала українців, як вони ставляться до шкільних лінійок.

Світлана Привалова, 32 роки, головний редактор арт-видавництва Nebo BookLab Publishing, Київ.

У мене вікна виходять на невеличкий шкільний стадіон, де у вересні і травні лунають уже звичні "Моє ім'я Батьківщина". На ці шкільні свята я ходила ще до того, як мала віддати до школи дитину. Це завжди хороший привід подивитися, чим живуть підлітки нашого району. За щоденним спілкуванням із дітьми навряд чи можна побачити, хто як танцює, хто які посів місця у олімпіадах чи мовних конкурсах. Я, у цьому плані, ретроград - люблю такі свята. Люблю, коли дзвонить справжній дзвінок, як колись було на перервах між уроками. Коли модерново грає музика, мені не подобається. Дзвоники нехай лишаються. Головне, щоб на цих святах, "шикуйсь, струнко! в лінійку!" говорили кваліфіковані вчителі, які люблять учнів і свою дисципліну.

Віталій Гандзюк, 41 рік, кандидат наук із соціальних комунікацій, Вінниця:

Я "за" урочисту шкільну лінійку, але без участі можновладців і без традиційних промов керівництва закладу. Лінійки дуже символічні. Це організаційний момент початку і закінчення навчального року. Уся учнівсько-вчительська родина шикується на майдані і приймає вітання. Хоча, можна лінійку провести у церкві. Учні можуть прийти з учителями, батьками й отримати благословення на успіхи в новому навчальному році, попросити в Бога сили, натхнення для реалізації усіх завдань, які стоятимуть упродовж найближчого часу.

Лінійки — це рудимент совєтської системи виховної роботи

Валентина Самченко, 48 років, журналіст, Київ:

Лінійки у більшості українських шкіл можу порівняти зі службами у православних храмах: треба вистояти майже нерухомо більше години. І малі, й дорослі не надто люблять це робити, бо незрозумілі промови не дають поживи ні розуму, ні серцю. Лінійки мають право на життя, якщо не принаджувати до мікрофонів представників районних відділів освіти, чиновників і не перетворювати дійство на звітний концерт художньої самодіяльності. У 56-й гімназії, де навчаються мої діти, жодного разу не проводили лінійки на вулиці під пекучим сонцем. У холі на свята Першого й Останнього дзвоника на лінійку вишиковуються лише першокласники, випускники молодшої, середньої і старшої школи.

Ольга Валькова, 57 років, вихователь, Хмельницький:

Закінчення року слід святкувати невимушено — у горах, на екскурсіях, посиденьками біля річки із спілкуванням до ранку. Грамоти можна вручити на святі науки. Але і його провести весело, без довгих промов. Ідеї подібних святкувань мають йти від учнів, а не зверху від можновладців.

Іван Семеніст, 31 рік, кандидат історичних наук, Київ:

У багатьох країнах лінійки — це елемент патріотичного виховання. Учні мають слухати гімн і бути присутніми при піднятті прапора держави. Але ці заходи перш за все мають бути для дитини. Їх не варто перевантажувати зайвим офіціозом і не перетворюватися на зустріч чиновників з педагогічними колективами та батьками. У школах часто не знають міри і під примусом зганяють усіх. Не прийдеш — відразу на ешафот. Лінійки треба відміняти, щоб не травмувати дітей і не привчати їх до цієї "обязаловки".

Лінійки мають право на життя, якщо не принаджувати до мікрофонів представників районних відділів освіти, чиновників і не перетворювати дійство на звітний концерт художньої самодіяльності

Олена Захарченко, 40 років, письменниця, Київ:

Шкільні лінійки слід було скасувати давно. Це радянський пережиток — воєнне шикування в таборі. Та й більшість атрибутів класичних лінійок — підйом прапора, квіти Леніну — совкові традиції. Цей пафос давно відмер, але лінійки чомусь лишились досі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові правила вступу до школи: що потрібно знати

Любов Романюк, 36 років, депутат міської ради, Рівне:

У якому форматі відбуватиметься Останній дзвоник - вручення дипломів, квест-ігри, лінійки або концерт - вирішувати школі. У Рівному кожний навчальний заклад організовує це свято на свій власний розсуд. Усе індивідуально, автономно - спільне рішення батьків і школи. Наше місто за впровадження нових ідей. Єдине, про що ми просимо Міносвіти, зібрати найкращі сценарії урочистих подій, які відбуваються на території України, для запровадження відповідного досвіду і розвитку системи освіти.

Михайло Бойченко, 45 років, кандидат філософських наук, Київ:

Шкільні лінійки як ідеологічний захід - пережиток напівтоталітарної радянської освітньої системи. Втім лінійки виконували низку інших організаційних функцій - унаочнювали єдність різних класів у очах учнів, давали можливість проводити мобілізацію шкільного патріотизму, публічної винагороди зразкових учнів. Деякі з таких функцій зараз краще реалізувати інакше: патріотизм — на спортивних змаганнях, інформацію ефективніше поширювати соцмережами. Тому лінійка доцільна лише двічі - на початку навчального року для першокласників і в кінці року для випускників.

Дзвоники нехай лишаються. Я, у цьому плані, ретроград - люблю такі свята

Тетяна Артеменко, 33 роки, фотограф, Запоріжжя:

Оскільки я мама двох дітей, то мені імпонують сучасні реформи освіти. У ці реформи радянські лінійки не вписуються. До прикладу, у Сполучених Штатах останні дзвоники проходять весело і невимушено, без гучних промов і шикування під сонцем. Там проводять веселі старти, влаштовують перегляд кінофільмів, дискотеки, разом їдять піцу і попкорн. У школах також влаштовують концерти, але без дорогих вечірніх суконь, костюмів і без втомлених організацією свята батьків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бути всім однаковими наказували за радянських часів, а зараз часи змінилися" - 10 думок про необхідність шкільної форми

Іван Леонов, 42 роки, журналіст, Ірпінь:

Формат таких свят мав би бути вільнішим, без шикування. Воно ж було потрібне для виховування "гомо совєтікус". Можна організувати цікавий концерт для дітей і батьків. Під час такого заходу можна вручити грамоти і дипломи.

Ігор Лікарчук, 63 роки, освітній діяч, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти, Київ:

Лінійки — це ще один рудимент совєтської системи виховної роботи. Його давно варто було викорінити. Але приймати рішення про відміну лінійок - не справа Міносвіти.Це питання керівників закладів освіти. Саме вони повинні прийняти рішення відмовитися від цього солдафонства. Якщо навіть міністерство таке рішення прийме, це не означає, що зміст лінійок та методи їхнього проведення автоматично не будуть збережені в інших організаційно-педагогічних формах роботи з дітьми. Справа не стільки в лінійках, а у екзальтованості, зацикленості, совковості, професійній імпотенції тих, хто їх проводить. У цьому суть проблеми.

14 травня в Черкаській школі №8 поновили на­вчання. Тиждень тому там під час урочистої лінійки учні отруїлися невідомою речовиною. Усього по допомогу до лікарів звернулися 94 дитини. Скаржилися на нудоту, запаморочення, головний біль. Українські медики вирішили направити аналізи потерпілих до Німеччини. Сподіваються, закордонні фахівці допоможуть з'ясувати точну причину отруєння.

Зараз ви читаєте новину «"Можна порівняти зі службою у церкві" - що думають українці про шкільні лінійки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4069
Голосування Чи варто із дітьми вчити уроки?
  • У жодному разі не треба
  • Завжди потрібно
  • Треба до 5 класу
  • Потрібно, якщо дитина заробила погану оцінку
  • Слід тільки перевіряти виконане завдання
  • Треба, якщо про це благатиме дитина
Переглянути