У світі IT все рідше говорять про "проривні рішення" і все частіше - про надійність і передбачуваність. Досить тільки уявити: людські помилки, за даними компанії DocuClipper, стають причиною до 80% збоїв у процесах. Це означає, що від рівня інженерів, які створюють додатки, залежить не тільки ефективність бізнесу, але і комфорт кожного користувача: чи буде банківський додаток працювати без збоїв, чи пройде оплата в магазині, чи затримається рейс.
Тарас Буряк, інженер програмного забезпечення з України, довів, що локальні практики можуть задавати глобальні стандарти: його рішення для авіації, ігрової індустрії та фінансового сектора сьогодні використовують мільйони користувачів по всьому світу. Саме його підхід до забезпечення якості визнаний одним із еталонних в індустрії, особливо там, де ціна помилки вимірюється мільйонами. Тарас Буряк, один із провідних експертів в сучасній інженерії ПЗ та AI, розповів, як його український досвід допомагає будувати системи світового рівня і чому культура важливіша за будь-які технології.
Ви починали кар'єру в українських IT-командах, а тепер реалізуєте міжнародні проєкти з мільйонами користувачів і високим рівнем відповідальності - пасажирські перевезення та управління фінансами. Які практики, сформовані в Україні, виявилися затребуваними в міжнародних компаніях?
В українських проєктах ми завжди працювали в умовах обмежених ресурсів. Це вчить цінувати стандарти і процеси, а не покладатися на "героїзм" окремих людей. Автоматизація і прозора звітність ставали не розкішшю, а необхідністю. Адже на кону був не тільки успіх проєкту, але і те, чи відчуватиме кінцевий користувач надійність продукту. Коли я перейшов у міжнародні корпорації, виявилося, що саме цього їм часто і не вистачало. В авіації важлива абсолютна надійність, в іграх - швидкість релізів, у фінтеху - безпека. Мій минулий досвід допоміг поєднати ці різні вимоги в єдину систему: стабільність там, де ціна помилки занадто висока, і гнучкість там, де ринок вимагає швидкості.
Ваш досвід став основою для впровадження інженерних практик у американській авіакомпанії Southwest Airlines, яка щорічно перевозить понад сто мільйонів пасажирів. Який результат своєї роботи, зрозумілий будь-якому пасажиру, Ви вважаєте найважливішим?
Для цієї авіакомпанії я працював над поліпшенням системи бронювання квитків. Мабуть, кожен, хто хоча б раз літав літаком, знає, як важливо, щоб ця система працювала без збоїв: якщо вона "падає", люди не можуть купити квитки, рейси затримують, компанія несе збитки. Ми вибудували процес так, щоб такі збої виявляли ще до виходу оновлень. Це означає, що пасажир спокійно купує квиток онлайн, не стикається з помилками на сайті та отримує підтвердження відразу, без нервового очікування, намагаючись зрозуміти, чи вийшло у нього чи ні. По суті, сам не знаючи про це, результат моєї роботи відчуває кожен, хто оформляє переліт без проблем і затримок.
За послугами до вас як експерта в області AI зверталися міжнародні команди EPAM і Playtika для поліпшення роботи фінансових проєктів, де навіть незначна помилка може призвести до серйозних втрат. Що саме Ви і Ваша команда робили?
Ми впроваджували алгоритми, які "навчалися" на минулих помилках і підказували, де система може дати збій. Завдяки цьому розробники концентрувалися на найризикованіших місцях і критичні помилки не потрапляли до користувачів. Для клієнта це означає прості речі: переказ проходить без затримок, додаток працює стабільно, а цифри у виписці завжди точні. А ось модні ідеї на кшталт "ШІ сам все протестує" на практиці не спрацювали - занадто багато галасливих і ненадійних результатів. AI допомагає, коли вбудований в процес, але він не замінює інженера.
У Southwest Airlines Ви не тільки впроваджуєте практики автоматизації, але й берете участь у формуванні команд: оцінюєте фахівців, наймаєте нових співробітників і допомагаєте їм адаптуватися. Чому для Вас передача знань настільки ж важлива, як і власна робота над продуктом?
Автоматизація не має сенсу, якщо в ній розбирається тільки одна людина. Я завжди прагну зробити так, щоб практики жили в команді. Тому проводжу воркшопи, пишу прості гайди, розбираю кейси разом із колегами. Для мене показник успіху - коли люди починають використовувати ці підходи без моєї участі. Такий підхід я засвоїв ще в українських командах: там було прийнято ділитися знахідками, і будь-яке вдале рішення швидко ставало загальним стандартом. Це важлива частина культури, і я намагаюся підтримувати її і в міжнародних проєктах.
Якщо говорити ширше: який внесок українських інженерів сьогодні найпомітніший у світовому IT?
Ми приносимо в проєкти практичність і стійкість. Українські інженери вміють працювати в умовах невизначеності і все одно видавати результат. Ми не боїмося експериментувати, але завжди думаємо про те, як зробити процес повторюваним. І це дуже цінують у міжнародних компаніях. Наші практики не обмежуються одним продуктом - вони стають стандартами для цілих команд і галузей.
Які принципи забезпечення якості, на Вашу думку, стануть ключовими для технологічних компаній у найближчі роки?
Думаю, ми побачимо ще більш тісне поєднання автоматизації та AI з повсякденною роботою. Але інструмент сам по собі нічого не вирішує. Якщо у команди немає культури якості, то і найдорожча технологія не врятує. А ось коли є культура, будь-які інструменти починають працювати на результат. Саме тому такі практики залишаються затребуваними і роблять українських інженерів конкурентоспроможними на світовому ринку технологій. По суті, це внесок України у формування нових стандартів якості, які визнають у всьому світі.
2 
1
Коментарі