Закінчилася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Обов'язковий іспит для вступу до українських вузів проводять з 2008-го року.
Дослідження показують, що за 10 років проведення зовнішнього незалежного оцінювання його підтримка зросла до 52%. 2008-го показник був майже удвічі менший — 25%.
З моменту запровадження тестування змінювалася кількість предметів ЗНО, формат його проведення, дозволена кількість дисциплін для складання. Крім того, 2015-го ввели пороговий бал для вступу.
ЗНО не стоїть на місці, кажуть фахівці. Втім формат його проведення потрібно вдосконалювати.
"Слід впровадити дворівневі тести - стандартний рівень і більш складний, адже у нас існують звичайні школи і навчальні заклади з поглибленим вивченням окремих предметів. Це дозволило однаково оцінювати різні рівні шкіл та їхніх випускників", - пояснює Gazeta.ua директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.
Дворівневі тести з української мови і літератури та математики вперше ввели три роки тому. Рівень складності тесту, необхідний для вступу на навчання, визначали Правила прийому до вищого навчального закладу. Втім університети таку ідею не підтримали.
"Дворівневі тести на ЗНО автоматично ставлять під ризик кількість абітурієнтів, які можуть потрапити до вузів. Хоча, коли запровадили дворівневе тестування з математики, поглиблений рівень вимагали менше 10 вузів", - каже освітній аналітик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому кожен сьомий абітурієнт "завалив" ЗНО з української
Цього року для проведення ЗНО з іноземних мов запровадили тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Їх ввели для школярів, які вивчали мову на рівні стандарту або академічному та профільному рівні.
Тестування з української мови і літератури не склали склали 14,5% учасників ЗНО. Математику — 18,7%. Біологію — 8,5%. З іноземних мов найбільше абітурієнтів не склали англійську — 10,6 тис. осіб. Тестування з німецької не пройшли 383 абітурієнти, з французької 78, з іспанської — 14.
3 
4069
Коментарі