15 листопада 1738-го народився британський астроном Вільям Гершель. Британець знаний не тільки як астроном, а й автор 24 симфоній. На його честь назвали кратери на Місяці та Марсі.
Майбутній науковець народився у сім'ї бідного єврейського музиканта. Хлопець з дитинства також займався музикою, а у 17-річному віці вступив на службу у військовий оркестр. Згодом вкладав музику та організовував публічні концерти. Саме любов до музики привела Гершеля до математики, оптики та астрономії.
Gazeta.ua розібралася, чим відомий Вільям Гершель.
1. Гершель самостійно почав конструювати телескопи: шліфував дзеркала і виготовляв оптику. Згодом король Великобританії Георг ІІІ наділив чоловіка титулом Королівського астронома. Вілям Гершель почав вдосконалювати свої телескопи і 1789-го створив найбільший пристрій на той час. Його фокусна відстань становила 12 м, а діаметр дзеркала – 126 см.
3. Гершель відкрив інфрачервоне випромінювання. Це сталося під час експерименту, коли дослідник розчепив сонячне світло призмою. Гершель вмістив термометр одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується. Отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.
4. Гершель 1771-го відкрив сьому планету від Сонця - Уран. Спочатку він вирішив, що відкрив комету. Адже видимі розміри об'єкта змінювалися залежно від збільшення телескопа. Згодом від кометної гіпотези відмовилися і відкрили супутники Урана – Титаній та Оберон. Крім того, до досягнень британця належать відкриття супутників Сатурна – Мімас та Енцелад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 86 років тому американець виявив Плутон
5. Гершель виявив 2 типи туманностей. Туманності першого назвали галактичними. Вони не мають вираженої упорядкованої структури і зустрічаються у межах смуги Чумацького Шляху. Туманності другого типу назвали позагалактичними, оскільки зустрічаються за межами Чумацького Шляху. Ці туманності мають чітко виражену структуру у вигляді спіралей.
13 березня 1781-го англієць Вільям Гершель відкрив сьому планету Сонячної системи. Зробив це за допомогою саморобного телескопа, який збільшував у 227 разів. Спостереження проводив із саду власного будинку. Назвав планету Georgium Sidus – на честь правлячого короля Георга ІІІ. Після смерті Гершеля її перейменували на Уран. Так звали давньогрецького бога неба.
Коментарі