Експертка з фінансового регулювання - про авторські методики, ризики ШІ та нову професійну роль
Штучний інтелект бере участь у кредитному скорингу, аналізує дані, допомагає виявляти шахрайство й автоматизує комплаєнс. Цифрові активи та кіберризики змінюють логіку фінансового управління. Компаніям дедалі складніше розділяти фінанси, аудит, право, ІТ та управління ризиками на ізольовані функції.
Про те, чому цифрова трансформація потребує нової системи управління, Gazeta.ua поговорила з Жанною Дригою - доктором економічних наук, професоркою кафедри національної безпеки, публічного управління та адміністрування Державного університету "Житомирська політехніка". Вона понад 28 років працює у сфері обліку, аудиту, фінансового контролю й управління ризиками. Упродовж 16 років її діяльність пов'язана зі страховою компанією "Уніка".
Жанна Дрига є авторкою понад 70 наукових праць і методик зі страхового регулювання та внутрішнього контролю. Вона очолює GIDAFS Institute, є членом ICGFM і входить до редакційних колегій наукових видань. У 2026 році її запросили до Luca Awards у номінації за внесок у розвиток професії фінансового менеджера.
Ви понад 28 років працюєте у фінансовій сфері. Коли зрозуміли, що традиційних підходів до контролю вже недостатньо?
Це усвідомлення прийшло ще на початку професійної кар'єри. Працюючи головним бухгалтером, фінансовим директором, а згодом керівником і радником у страхових компаніях, я бачила: часто проблеми виникають не лише через нестачу ресурсів, а й через недосконалі системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Практичний досвід став поштовхом до наукової роботи. У кандидатській дисертації я досліджувала бухгалтерський облік і внутрішній контроль страхових резервів. Докторська дисертація була присвячена комплексній методології обліку, аналізу та аудиту діяльності небанківських фінансових установ.
Результати досліджень увійшли до понад 70 наукових праць, частина яких індексується у Scopus та Web of Science. Окремі розробки зареєстровані як об'єкти авторського права, а запропоновані підходи впроваджувалися у практику страхових компаній. Важливо й те, що досліджувані мною напрями - ризик-орієнтований нагляд, оцінка резервів, внутрішній аудит та корпоративне управління - сьогодні стали складовими сучасного регулювання.
Які ваші авторські методики можуть використовуватися у практичній роботі фінансових установ?
Я розробляла інструменти для ризик-орієнтованого внутрішнього контролю, оцінки активів, внутрішнього аудиту, актуарного аналізу та раннього виявлення фінансових ризиків.
Серед них - модель QLDCR для оцінки якості, ліквідності, диверсифікації та ризику контрагента щодо активів, які покривають страхові резерви; IAEAS для оцінки ефективності внутрішнього аудиту; системи раннього попередження EWRCS та IAEWS. Forensic Early Warning System (FEWS) поєднує форензичну аналітику, внутрішній контроль, актуарні розрахунки й цифровий моніторинг для виявлення фінансових аномалій і ризиків шахрайства.
Разом ці методики охоплюють шлях від оцінки активів і резервів до аудиту та підтримки управлінських рішень. Сьогодні я розвиваю їх з урахуванням ШІ, RegTech і SupTech.
Як участь у професійних організаціях і роботі наукових видань впливає на ваші дослідження?
Для мене наукова, практична та експертна діяльність взаємопов'язані. Робота в редакційних колегіях, рецензування досліджень та участь у професійних асоціаціях дають змогу порівнювати міжнародні підходи й розуміти, які компетенції будуть потрібні галузі.
Я входжу до редакційних колегій журналів "Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю та аналізу" та "Економіка. Фінанси. Право", рецензувала праці в InterNauka. Також є членом ICGFM, об'єднань ICFM/ICB UK, брала участь у розробці професійних вимог до бухгалтерів великих підприємств.
У 2026 році мене запросили до участі в Luca Awards у номінації "For Contribution to the Development of the Financial Manager Profession". Я сприймаю це як визнання моєї роботи у сфері професійної освіти та програм сертифікації фінансових фахівців.
Чому штучний інтелект і цифрові активи стали логічним продовженням ваших досліджень?
Мене завжди цікавило, як побудувати систему, яка не лише реагує на ризики, а й допомагає запобігати їм. Сьогодні це неможливо без урахування штучного інтелекту, цифрових активів і платформ.
Раніше фахівці контролювали документи, бухгалтерські записи та операції. Тепер потрібно контролювати також алгоритми, якість даних, автоматизовані рішення й кіберризики. Тому мої сучасні дослідження зосереджені на AI Governance - управлінні системами ШІ, цифровому комплаєнсі та поєднанні технологій із міжнародними стандартами корпоративного управління.
На мою думку, конкурентною перевагою стане не сама швидкість упровадження ШІ, а здатність компанії розуміти й контролювати ризики, які він створює.
Ви запропонували концепцію Integrated Digital Financial Governance. Чим вона відрізняється від традиційної моделі?
Традиційно бухгалтерський облік, аудит, комплаєнс, управління ризиками та ІТ працювали як окремі функції. Але коли алгоритми беруть участь у фінансових рішеннях, а кібербезпека впливає на стійкість бізнесу, ці напрями вже не можуть існувати ізольовано.
Integrated Digital Financial Governance (IDFG) - це інтегрована система цифрового фінансового управління. Облік, внутрішній контроль, аудит, управління ризиками, цифровий комплаєнс, AI Governance, кібербезпека та корпоративне управління мають працювати як єдиний механізм.
Це не просто нове програмне забезпечення. Потрібні професійні стандарти, постійне навчання, чіткі сфери відповідальності та показники ефективності для працівників, які відповідають за ШІ, цифрові активи, інформаційну безпеку й ризики. Тому цифровий комплаєнс може стати однією з ключових функцій корпоративного управління.
Яку роль у розвитку цієї концепції відіграють міжнародна співпраця та GIDAFS Institute?
Фінансові ризики більше не обмежуються однією країною: ШІ, цифрові активи та платіжні платформи працюють у різних юрисдикціях. Тому й підходи до управління ними мають формуватися на міжнародному рівні.
Участь в ICGFM дає змогу обговорювати ці питання з представниками урядів, фінансових організацій, аудиторських компаній, науки та бізнесу. Нині я готую пропозицію до програми осінньої конференції ICGFM 2026 "Економічні дані та прийняття рішень" про інтеграцію AI Governance, цифрового комплаєнсу та ризик-орієнтованих моделей у фінансове управління.
GIDAFS Institute ми створили як міжнародну платформу для співпраці науковців, юристів, аудиторів, фінансових експертів і фахівців із цифрових технологій. Як президентка інституту я координую наукові й освітні проєкти, експертні дослідження та розробку професійних стандартів. Окремий напрям - рекомендації для регуляторів і фінансових установ.
Ви говорите про появу архітектора цифрової системи фінансового управління. Що це за професійна роль?
У фаховій літературі поки немає цілісного опису такої міждисциплінарної ролі. Це не обов'язково нова посада, а насамперед новий тип професійної відповідальності.
Такий фахівець має розуміти фінанси, бухгалтерський облік, внутрішній контроль, право, управління ризиками, цифрові технології, кібербезпеку, цифровий комплаєнс, AI Governance та регуляторні вимоги. Його завдання - проєктувати цілісну систему, у якій усі елементи управління працюють узгоджено.
Компаніям варто вже зараз переглядати корпоративні політики, внутрішній контроль і вимоги до персоналу з урахуванням ШІ. Потрібні програми підготовки, міжнародна сертифікація, чіткі посадові інструкції, контрольні процедури й KPI.
Україна може не лише адаптувати міжнародні стандарти, а й запропонувати власні моделі цифрового фінансового управління. Наш досвід цифрової трансформації та реформування фінансового сектору може бути корисним іншим країнам. Наступне десятиліття стане часом конкуренції не окремих технологій, а систем управління.
4 
8642