
Якщо проект побудови газопроводу з Норвегії в Польщу реалізується, Україна отримає можливість купувати дешевий газ з шельфу Північного моря.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
Чому Польща вирішила відмовитися від довгострокового контракту з Газпромом?
- Нинішня влада в Польщі продовжує енергетичну політику, започатковану на початку 2000-х. Вона полягає в тому, щоб диверсифікувати постачання газу в країну та прокласти газопровід із Північного моря через Данію та Балтику. Все це робилося заздалегідь, аби поступово відмовитися від російського газу. В Польщі Газпром, як і в Україні, використовує блакитне паливо, ніби важіль тиску на уряд. Між польським урядом, компанією PGNiG і Газпромом неодноразово виникали суперечки.
Чи може Варшава відмовитися від послуг російського монополіста?
- Відмова від російського газу після 2022 року є державною політикою країни. Але далеко не факт, що газопровід із Норвегії дійсно з'явиться і функціонуватиме до того часу. Проект має довгу історію, але досі не реалізований. Польща має власний термінал для зрідженого природного газу в місті Свіноуйсьце. Також розширюють існуючі та будують газові інтерконектори. Польща менше залежатиме від традиційного газу з РФ.
Але не можна виключати варіант, що після 2022 року Варшава почне виторговувати для себе більш вигідні умови імпорту газу.
На скільки болісне для Газпрому рішення Польщі не продовжувати довгостроковий контракт?
- Польща не є суперємким ринком споживання російського газу, тому втрати Газпрому не стануть надто великі. Польща імпортує лише 10 млрд кубометрів газу на рік. Україна в кращі для Газпрому часи купувала щорічно близько 45 млрд кубометрів. Російська монополія вже втратила наш ринок. Цим шляхом йде Польща.
Читайте також: Коболєв пояснив, чому газ за Януковича був дешевшим
Інші країни Європи теж поступово відмовляються від газпромівського газу. На континенті сьогодні з'являються нові можливості для імпорту палива від інших експортерів. В майбутньому втрата польського ринку не надто б'є по позиціях Москви, але в комплексі для Газпрому ситуація стає загрозливою. Негативну тенденцію не виправляє навіть те, що Німеччина планує збільшити обсяги імпорту російського газу. Сценарій з відмовою Варшави від імпорту в Москві ніхто не розглядав. Це - черговий сигнал, що РФ повинна переглянути свою експортну політику в паливній енергетиці і припинити використовувати газ як політичний інструмент.
Нині російський газ до Польщі йде транзитом через Україну. Скільки втратимо ми?
- Для України це будуть не критичні втрати. В загальноринкових масштабах Польща імпортує небагато газу з Росії. Його транспортують Україною. Але напрямок газопроводу до Польщі - малопотужний. Його пропускна здатність - лише 5 млрд кубометрів на рік. Коли газопровід будували в 1960-і роки, це був серйозний показник. Сьогодні головний наш транзитний маршрут йде до Словаччини. Це основна газова дорога з Західного Сибіру до Європи. Польський та угорський напрямки є тільки невеликими його відгалудженями.
Який для України позитив у такому рішенні Польщі?
- Газотранспортні системи країн взаємно доповнюють одна одну. Якщо Польщі дійсно вдасться налагодити імпорт норвезького газу, то в нас з'явиться шанс почати імпортувати газ із Північного моря.
Польща і Норвегія почали обговорення проекту газопроводу з Північного моря через Данію ще в 2000-му році. Осло тоді зауважило: польський ринок недостатньо газоємкий. Треба було когось залучити до проекту, щоб досягнути рентабельних обсягів споживання імпортованого газу. Польська сторона звернулася до України з такою пропозицією. Тодішній перший віце-прем'єр-міністр України Олег Дубина, відповідальний за паливно-енергетичний комплекс, заявив польському колезі, що цей проект виглядає абсурдним. Норвезький газ, як вважалося, ніколи не буде дешевшим за російський.
Читайте також: Україна планує відмовитися від імпорту газу 2020 року - міністр
На той час насправді так і було. Собівартість газу з шельфу моря була високою, плюс транспортування. На тлі західносибірського газу, значно дешевшого, він не був конкурентноздатним. Але часи змінилися - сьогодні норвезький газ є цілком конкурентним. Чехія з десяток років імпортує саме його. Норвежці роблять все для того, щоб знизити ціни в умовах сильної конкуренції. Вже 2012 року Норвегія постачала у країни ЄС стільки ж газу, скільки й Газпром. Диктат постачальника закінчився. Сьогодні в Європі споживачі формують обличчя ринку і змушують експортерів битися за клієнтів.
Читайте також: Ціна російського газу пробила 12-річний мінімум
Нагадаємо, уряд Польщі заявив 31 травня, що після закінчення довгострокового контракту з Газпромом 2022 року державна газова компанія PGNiG не продовжуватиме договір на постачання газу. Натомість, Варшава планує реалізувати проект газопроводу з шельфу Північного моря через Данію для імпорту норвезького блакитного палива.
Коментарі
2