На сайті безкоштовних оголошень натрапляю на повідомлення: "Американець шукає дружину українку. Три роки сімейного життя обійдуться у 20 тисяч доларів. Не зволікай, якщо мрієш жити у США".
Київський юрист Микола Гаврилюк розповідає, що торгувати шлюбами почали років 12-15 тому. Найбільшою популярністю раніше в українців користувалися фіктивні наречені зі США. За шлюб з такими треба було заплатити $20-30 тис. Але не все так просто.
За словами юриста, аби отримати право на проживання у Штатах чи їхнє громадянство, треба дійсно жити у шлюбі з цією людиною.
"У будь-який час до вашої квартири чи заміського будинку може навідатися поліція чи міграційна служба. Вони відстежують, чи дійсно подружжя живе разом, чи сплять в одному ліжку, чи є у чоловіка в шафі речі дружини", - розповів юрист.
Каже, найчастіше віддають перевагу шлюба з громадянами Канади, Німеччини, Франції, Бельгії, Швейцарії, часто одружуються з поляками, іспанцями, італійцями, рідше - з латвійцями і литовцями.
Фіктивне подружжя має жити на спільній території і вести спільне господарство протягом 2-5 років, доки один із його членів не набуде право на проживання.
"В усіх країнах намагаються будь-що боротися з фіктивними шлюбами, - зауважує Гаврилюк. - Підозру викликають пари з великою різницею у віці і ті, хто дуже швидко розлучився з іноземцем чи іноземкою. Крім депортації, у більшості країн наречених можуть арештувати на 3-5 років або оштрафувати на солідну суму. У Штатах такий штраф сягає 250 тисяч доларів".
Львів'янка Ірина Цибульська два роки тому уклала фіктивний шлюб з німцем Марком. Заплатила за процедуру шлюбному агентству і адвокату 7 тис. євро.
"Хотіла виїхати на постійне місце проживання в Німеччину, а тепер навіть до Польщі кордон не можу перетнути, - розказує Ірина. – Всі знайомі закордон повиїжджали, роботи хороші знайшли, а я далі Любліна не була. І то ягоди збирати їздила".
Марк був на 14 років старшим за Ірину.
"Заяву у нас одразу не прийняли. Вимагали пройти співбесіду у посольстві. Готувалися до неї півтора тижні. Мене просили намалювати план чоловікової квартири, запитували, де Марк вчився, як звуть його маму, коли ми востаннє їздили до неї у гості. Я знала, що вона померла, тому сказала, що на цвинтар їздимо щомісяця. У Марка цікавилися, що я востаннє купувала з одягу, на якій полиці розкладаю свою білизну", - згадує львів'янка.
Краще би тоді співбесіду провалили, каже Ірина.
"Два місяці жили, як друзі, а потім Марк почав вимагати близькості, шантажував, казав доплатити 10 тисяч євро, щоб він не розірвав шлюб. Спеціально мене виводив з себе. Коли почала йому погрожувати, записав усе це на диктофон і здав мене міграційній поліції. Сказав, що кохав, а я його обманула. Вже в Україні дізналася, що так багатьох наших розводять. Німець чи італієць за два роки може взяти шлюб з 2-3 жінками з колишнього СРСР, які хочуть отримати право на проживання у зоні "шенгену", а протягом місяця-двох розлучитися. Компенсації годі чекати", - розповіла жінка.
3 
1
Коментарі
1