Рік, що минає, був насичений на події в економіці України. Gazeta.ua пропонує пригадати 10 найважливіших з них.
Щедрість Росії
Після відмови підписувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом президент Віктор Янукович 17 грудня зустрівся у Москві зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Результат зустрічі став справжньою сенсацією. Кремль, який протягом багатьох років категорично заперечував можливість зниження ціни на газ для Києва без приєднання до Митного Союзу, раптово знизив вартість блакитного палива до $268,5 за тис. куб. м з нинішніх понад $400. І це після численних заяв про багатомільярдний штраф для України за недобір газу.
Крім того, Росія надає Україні $15 млрд у борг. Купівля єврооблігацій вже почалася і триватиме до 2014-го. Експерти одностайно заявляють: ця позика заморожує модернізацію української економіки, трохи "латає дірки" у державному бюджеті та лише дає владі врятуватися на виборах 2015 року.
Торговельні війни з РФ
Росспоживнагляд 29 липня заборонив поставки у Російську Федерацію кондитерської продукції з українських фабрик корпорації "Рошен" через нібито невідповідну якість. Сталося це на тлі небажання України приєднуватися до Митного союзу. Експерти назвали заборону політично мотивованою, а ЗМІ охрестили "шоколадною війною".
Дійшла справа до суперечки у Світовій організації торгівлі (СОТ), де Україна ініціювала розгляд захисту інтересів українських виробників кондитерських виробів.
А вже 14 серпня Федеральна митна служба РФ визнала всіх без виключення українських експортерів ризикованими. Так почалася "митна війна". Біля російського кордону вишиковувалися черги з фур, які мусили проходити посилений митний контроль. Мільйонні контракти зривалися, продукція псувалася. Ситуація вщухла так само раптово, як і почалася. Вже через тиждень російська сторона звітувала про відсутність будь-яких проблем з розмитненням українських вантажівок. Цю інформацію підтвердили у Міністерстві доходів та зборів України, а також самі водії вантажівок.
Гривня вистояла
Розмови про неминучу девальвацію гривні не припиняються вже дуже давно. Українські та іноземні експерти прогнозували падіння національної валюти від самого початку 2013-го. Деякі навіть рекомендували владі знецінити гривню, аби допомогти у такий спосіб експортерам. Проте Національний банк України не відпускав курс навіть на кілька копійок і й разі навіть невеликої "пожежі" на валютному ринку "гасив" її черговими інтервенціями.
Така політика регулятора не могла не позначитися на стані золотовалютних резервів. На 1 грудня їх обсяг становив $18,791 млрд, що на 8,93%, або на $1,842 млрд, менше від показника на 1 листопада у $20,633 млрд. Через це наприкінці року Україна опинилася за крок від критичної межі золотовалютних резервів, яка, за розрахунками експертів, становить $18 млрд. Саме стільки необхідно нашій державі, аби перекрити три місяці імпорту.
Стрімке падіння економіки
Цього року Українська економіка лише падала. Більше того, ВВП знижується вже упродовж п'яти кварталів поспіль. Так, у третьому кварталі 2013 року темп зниження по відношенню до аналогічного кварталу попереднього року прискорився до 1,5% з 1,3% у другому.
Обсяг промислового виробництва у листопаді 2013 року, порівняно з листопадом 2012 року знизився на 4,7%. Найбільше падіння - у виробництві хімічної продукції (18,5%), машинобудуванні (13,9%), виробництві коксу та продуктів переробки (11,8%)
Попри це влада продовжує казати про "покращення". Президент Віктор Янукович в кінці листопада висловив сподівання, що за підсумками року економіка країни вийде в нуль або буде невелике зростання.
Іноземні банки тікають з України
На початку року український банківський ринок почав залишати капітал з Кіпру. Кіпрська група Sharp Arrow Holdings продала 37% акцій банку "Київська Русь" фірмам пов'язаним з бізнесменом Віктором Братком - теперішнім президентом банку.
Із січня шукає покупця створений в 2007 році Marfin Bank - дочірня компанія націоналізованого в липні минулого року Marfin Popular Bank.
Також на продаж виставлений дочірній Bank of Cyprus.
Платинум Банк був проданий групі фінансових інвесторів, одним із яких є фонд прямих інвестицій European Infrastructure Investment Company з Люксембургу.
ЗМІ також повідомляли, що австрійський Raiffeisen Bank International розпочав переговори про продаж підрозділу в Україні.
Інвестори не полюбили Україну
Інвестори ніколи не відзначалися особливим бажанням вкладати гроші в Україну. Корупція, податковий тиск, бюрократія, політична нестабільність, далеке від ідеалу законодавство - все це заважає державі отримувати "легкі" гроші. Проте у четвертому кварталі поточного року і без того невисокий індекс інвестиційної привабливості України впав до рекордно низького рівня - 1,81 бала з 5 можливих через відмову від підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Ще зовсім недавно інвестори мали сподівання, що завдяки євроінтеграції в Україні буде встановлено прозорі правила роботи. Натомість отримали розчарування - всі інвестиційні "хвороби" України залишаються.
Якщо за минулий рік іноземні інвестори вклали в українську економіку $4 млрд 128 млн, то цього - лише $1 млрд 270 млн. І схоже, це ще не дно. За різними оцінками, у 2014 році свій бізнес в Україні можуть згорнути 10% присутніх тут великих міжнародних компаній.
Корумпованість наростає
У цьогорічному рейтингу сприйняття корупції Transparency International Україна посіла 144-е місце - поряд з Нігерією, Папуа-Новою Гвінеєю, Іраном, Камеруном і Центральноафриканською Республікою - набравши на три бали менше, ніж минулого року. Основні причини - корумпований протекціонізм і злиття політичних та бізнес-інтересів. Україна стрімко втратила позиції за показниками сприятливості умов для ведення бізнесу та за показником хабарництва. Державні установи та чиновники цього року частіше вимагали від бізнесу сплати хабарів.
Крім того, Україна посіла третє місце серед європейських країн за корумпованістю серед бізнесменів, свідчить дослідження Ernst & Young.
Європейський газ
Пошук дешевого газу був однією з найактуальніших проблем протягом цілого року. На бажаючи переплачувати за російський газ, Україна почала закуповувати блакитне паливо у країн Європейського Союзу. Фактично це той самий російський газ, але проданий європейським країнам і перепроданий Україні, але - дешевший.
Загалом у січні-жовтні Україна імпортувала 23 млрд 350,574 млн куб. м природного газу на $9 млрд 706,08 млн. З Німеччини - 841,97 млн куб. м на $327,312 млн, з Угорщини - 454,585 млн куб. м на $182,933 млн, з Австрії - 459,941 млн куб. м на $186,478 млн, з Польщі - 9,775 млн куб. м на $4,008 млн.
Для порівняння, з Росії було імпортовано 21 млрд 584,305 млн куб. м на $9 млрд 5,351 млн.
Як кажуть експерти, диверсифікація імпорту газу було одним із основних важелів тиску на Москву, щоб домогтися знижки. Здешевлення російського газу Україна все ж отримала. Тепер качати європейський газ буде невигідно, але влада запевняє, що не стане розривати контракти з європейцями.
Векселі
27 липня набув чинності закон, що дозволяє Кабінету міністрів випускати п'ятирічні векселі з прибутковістю до 5%. Таким чином уряд отримав право реструктуризувати фактичну бюджетну заборгованість з визначеним ним видатками державного бюджету, яка виникла станом на 1 січня в установлених ним обсягах, шляхом видачі фінансових казначейських векселів терміном обігу до 5 років, з прибутковістю 5%.
Це дуже не сподобалося власникам великих підприємств. Федерація роботодавців, яку очолює олігарх Дмитро Фірташ, звернулася до президента Віктора Януковича з проханням ветувати закон про векселі. На думку Федерації, а отже і самого Фірташа, запропонований варіант розміщення векселів з урахуванням неринкової процентної ставки і фактично відсутність права вибору в бізнесу означає примусову заморозку зобов'язань держави перед роботодавцями на строк до п'яти років.
Експерти були набагато прямолінійніші у висловлюваннях, називаючи векселі "папірцями", цінність яких наближається до нуля.
"Розбірки" у СОТ
Введення Україною 14 квітня спеціальних мит на імпорт нових легкових автомобілів викликало невдоволення у цілої низки країн. У кінці жовтня Японія ініціювала консультації з Україною з цього приводу у СОТ. На думку Токіо, у Києва не було підстави для введення таких обмежень. Пізніше до консультацій приєдналися Росія і Європейський Союз. Про свою стурбованість таким рішенням, прийнятим без консультацій з зацікавленими країнами, заявили також США, Південна Корея, Туреччина і Росія. Та одними лише консультаціями справа не обійшлася. Туреччина у відповідь навіть ввела додаткове мито на імпорт з України волоських горіхів. Росія 9 липня повідомила про плани введення подібних відповідних мит на імпорт з України шоколаду і шоколадних виробів, флоат-скла і вугілля.
Зрештою, Київ дав заднього ходу. Нині влада опрацьовує питання лібералізації спецзахисних заходів по автомобілям.
2 
8642
Коментарі
9