Василина Галин отримала депортацію, після якої знову повернулась на роботу в Польщу. За цей час українка досконало вивчила польське законодавство та сама подала документи на карту часового побиту.
"Я не їхала в Польщу, щоб залишатись. Хотіла тут скопити стартовий капітал, щоб потім відкрити власну справу в Україні. Працювала конструктором одягу, тому їхала на заробітки як швачка. Так і почала працювати, спершу швачкою, а потім на підприємстві звільнився закрійник і мене взяли на цю посаду", - розповідає Василина.
Українка тоді вперше задумалася, що хоче залишитись в цій країні. Тут чисті гарні вулиці, а заробітки були вп'ятеро більші, ніж у Львові, де жила останні роки до виїзду. При цьому дівчина могла навіть відкладати кошти.
"Тоді приїхав мій хлопець і ми вирішили, що справді хочем тут залишитись. Хоч і жили на той час у різних воєводствах: я в Любуському, а хлопець в Великопольському, а бачились лише на вихідні. Хлопець влаштувався далекобійником і ми почали замислюватись про спільне життя. І тут я дізнаюся на роботі, що працюю незаконно. Працедавець вчасно не оформив дозволу на роботу. І я стояла перед вибором. З одного боку, розуміла, що довіритись роботодавцю не можу, з іншого, що матиму депортацію. І тоді разом з ним пішли здаватись у прикордонну службу. Звісно, він отримав штраф, а я депотацію", - каже українка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці показали, яке житло здають для проходження карантину в Польщі
Оскільки дії були добровільні, то українка отримала два тижні на залагодження своїх справ.
"І тут зіштовхнулася з найгіршим, що могло бути: коли повернулася додому в квартиру, в якій жила, виявилось там змінили замки. А всі мої речі залишені в середині. Довелося викликати поліцію. Тиждень намагалась забрати зароблене. Роботодавець вирішив, що раз я отримала депортацію, то значить нічого мені не винен", - каже Василина.
Через законодавчі колізії довелося знайти фірму українки, яка допомагала з документами. Вона оформила довіреність, щоб знову повернутись у Польщу. За два місяці Василина знову могла повернутися.
"Тут зіграли роль кілька факторів. Перше, що я виконала всі умови, які потрібно було при депортації. Друге - зсисалась на важке матеріальне становище. І третє – тут жив мій наречений. Але при поверненні знову почала все спочатку", - розповідає Василина.
Львів'янка Оксана Шевченко разом з чоловіком та двома синами переїхала до Кракова. Жінка веде блог, в якому ділиться корисними порадами для тих, хто планує переїзд. Нещодавно Оксана порахувала, що на життя у Польщі потрібно 6 тисяч злотих або 45 тис.грн. Найдорожче обійдеться оренда житла.
3 
8642