Ексклюзиви
Пʼятниця, 09 липня 2021 17:20

"Податківці зможуть без рішення суду накласти арешт на будь-яке майно" - які зміни готують для бізнесу

Верховна Рада ухвалила за основу урядовий законопроєкт №5600, який передбачає підвищення більшості податків.

Зокрема, пропонують збільшити ставки акцизу на алкогольні напої, тютюнові вироби, екологічні податки, рентну плату за користування радіочастотним ресурсом, надрами, водою та лісовими ресурсами. Запроваджують оподаткування доходів, отриманих від продажу об'єктів нерухомості; операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним і юридичним особам.

Ще одна пропозиція - оподаткування земельним податком ділянок, право власності на які не оформлені, але вони фактичного використовуються. Хочуть скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування плати за землю.

Із бази платників єдиного податку четвертої групи вилучать платників, основним видом діяльності яких є розведення домашньої птиці, страусів і перепелів. Для власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення вводиться мінімальне податкове зобов'язання з 1 га такої землі.

Контрольні органи матимуть право стягувати податковий борг, що виник унаслідок несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання в податковій декларації або уточнювальному розрахунку, готівкою та/або коштами з рахунків у банках такого боржника за рішенням контрольного органу без звернення до суду.

Голова ради громадського об'єднання "Бізнес-Варта" Іван Мірошніченко розповів Gazeta.ua, чому бізнес негативно сприйняв цей законопроєкт.

Що викликало хвилю обурення?

Цей законопроєкт суттєво змінює податкову базу в певних секторах. При цьому не було нормального обговорення ні з бізнесом, ні публічно, ні з асоціаціями. Тому це певний сюрприз. Сім альтернативних законопроектів урядовому - це доказ відсутності розуміння, послідовної стратегії та професійного обговорення. Друге - знову збільшуємо адміністрування, повноваження податкових органів і місцевих органів самоврядування. Фактично зростає податковий тиск на бізнес. У нас і так податки високі. Загальна база, навантаженість в Україні складає близько 48%. Це на рівні країн Євросоюзу. Високі податки можна і треба платити в країнах, де економіки сильні, потужні, стабільні. Тоді це правильний крок, за рахунок цього відбувається перерозподіл доходів. Україна не є такою країною. Нам треба навпаки конкурувати за гроші, інвестиції та розвиток. І виходити з тіні через модернізацію податкової системи.

Автор: Фото: надане Іваном Мірошніченком
  Іван Мірошніченко: "У парламент внесено сім альтернативних законопроєктів урядовому, який прийняли за основу. Це означає, що єдиної думки немає"
Іван Мірошніченко: "У парламент внесено сім альтернативних законопроєктів урядовому, який прийняли за основу. Це означає, що єдиної думки немає"

Які нововведення найбільше насторожують бізнес?

Найголовніше - це необмежені можливості, які надаються державній фіскальній службі. Податківці зможуть без рішення суду накласти арешт на будь-яке майно, кошти, активи. Підприємцям потім доведеться йти в суд і доводити, що не винні. А суди можуть тягнутися один-два роки.

Змінилась сама філософія. Презумпція економічної невинності змінена. Раніше, якщо ти порушив закон, фіксується факт і всі йдуть у суд. А зараз пропонують, щоб податківці фіксували порушення, самі виносили вирок, накладали арешт на рахунки підприємства. А підприємець має йти і доводити, що не винен. Я очолював великі компанії, були великі диспути з податковою, причому ми всі виграли. Існувало право на захист до того, як з компанії спишуть 100 чи 200 мільйонів гривень. Зараз цього не буде. Це головний ризик.

Уявіть собі, податківці проводять планову чи позапланову перевірку, виписують рішення-акт. Справедливо чи ні — невідомо. Але вони мають право. Це можуть бути замовні речі. Не можна цього допускати.

Для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення пропонують запровадити мінімальне податкове зобов'язання. Кого це торкнеться?

Сама ідея нормальна. Адже мінімальні податки мають платити всі. Ідея полягає в тому, щоб вивести 40% землі та виробництва з тіні. У нас із 33,4 мільйонів гектарів ріллі, майже 40% не декларується. По-суті паралельна економіка працює, не сплачуються податки.

Ідея мінімального податкового зобов'язання обговорюється років сім, але не було сміливості його запровадити. Якщо маєш пай або фермер, то треба заплатити мінімальний податок. Але цей законопроєкт цього також не вирішує. Він посилює тиск на тих, хто декларує землю, показує виробництво і вже платить податки. А хто був в тіні, там може і залишатися. Звісно, є моменти, що земля може не оброблятися. Власник помер або це спадщина. Чи існують економічні проблеми, тому ділянка не обробляється. Тоді можеш не платити. Але ж не протягом 7-10 років, як у нас відбувається. Вся земля в обробітку і навіть дороги засіяні, а нічого не показують і не декларують.

Пропонується ставка мінімального податкового навантаження - 5%. Іде прив'язка до нормативної оцінки землі, це досить розумно. Сьогодні ті, хто працюють легально, десь так і платять - 4,5-5,5 відсотків, є навіть 6 відсотків. Але ж в законопроєкті пропонують скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель. Багато років вона була фіксованою. Тобто, в якійсь області існувала ставка 32 тисячі гривень за гектар, то вона такою лишалася багато років. А якщо скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки, то завтра ці 32 тисячі можуть стати 50. 5% від цієї суми — це вже інші цифри. Тому потрібно або мінімальне податкове навантаження робити меншим. На рівні 3,5-4%. Або не збільшувати грошову оцінку землі.

Є пропозиція оподатковувати земельні ділянки, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються. Це правильно?

Це нормально. Тобто, якщо є самозахоплення земельних ділянок, ти маєш платити податки.

Як щодо оподаткування операцій з продажу нерухомості?

Не бачу великої проблеми в цьому питанні. Там йдеться про перепродаж більше двох квартир на рік. 97% громадян точно по дві квартири за рік не продає.

Пропонують збільшити ренту за користування надрами, водою та лісовими ресурсами. Потрібно це робити?

По кожній галузі має бути обговорення. Я би прив'язав ставку ренти до рівня світових цін. Більше світова ціна, більше рента, але з індівідуальний підходом до кожної галузі. Подивитися, як вона розвивається. Що потрібно для розвитку видобутку та переробки, яка підтримка та мотивація, а де є надприбутковість. Яка структура внутрішнього ринку та експортних ринків та можливостей. Що відбувається на зовнішньому ринку, які там гравці, які наші позиції.

Наприклад, Україні треба збільшувати видобуток нафти та газу. Тому потрібно мотивувати компанії, включаючи державну Укргазвидобування, вкладати кошти у видобуток. Тому в цій сфері залежність між ставкою ренти і світовими цінами має бути більш збалансованою. Бо вона потребує значних інвестицій. Щоб ми змогли з 20 мільярдів кубів газу повернутися до видобутку 40, а краще 70-80 мільярдів кубів. Так було до 1980 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Уб'ють бізнес та країну": соцмережі обурилися податковими змінами від Ради

Чи доцільно взагалі зараз збільшувати податки в Україні?

У парламент внесено сім альтернативних законопроєктів урядовому, який прийняли за основу. Це означає, що єдиної думки немає. Не може надважливий закон виноситися в зал і комітети, коли існує ще сім альтернативних.

Що в законопроєкті потрібно допрацювати?

Його треба повністю переписати. Податки мають збиратися, немає сумніву. Якщо ми збільшуємо податки для аграріїв, але не вирішуємо саму проблему виходу з тіні, то нащо цей закон? Це означає: хто везе, того і вантажать.

А той, хто дурив і не платив, так і буде продовжувати. Тому нормальна практика - знімаються всі законопроєкти, готується один компромісний. Все треба робити правильно. Головне повністю не зруйнувати залишки довіри до України як до країни, куди можна вкладати гроші.

Держпродспоживслужба оштрафувала "Нову пошту" на 325,85 млн грн через перешкоджання перевірці. Компанія подала до суду.

У "Новій пошті" пояснили, що перевіряли їх у березні 2021 року. Перед цим на відділення в Харківській області поскаржився клієнт. Заявив про пошкодження посилки на суму 500 грн.

Представники Держпродспоживслужби не звернулися до керівництва компанії, щоб показати документи. Пред'явили їх керівнику відділення. Потім представник контрольного органу не розписався в спеціальному журналі. Про це повідомили в "Новій пошті".

За останні пів року Держпродспоживслужба провела 80 перевірок у відділеннях "Нової пошти" в різних регіонах України. Претензій до компанії не було.

Зараз ви читаєте новину «"Податківці зможуть без рішення суду накласти арешт на будь-яке майно" - які зміни готують для бізнесу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26895
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути