За два роки членства в Енергетичному Співтоваристві Україна спромоглася повноцінно виконати лише одне з численних зобов'язань – надати Звіт про безпеку постачань.
Про це Gazeta.ua повідомили в аналітичному центір "Діксі Груп". Відповідне дослідження було здійснено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
"Україна затягує з виконанням реформ, і ця повільність віддаляє її від Енергетичного Співтовариства", – зауважила Олена Павленко, президент "Діксі Груп".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт: енергетична політика влади зазнала фіаско, Азарова і Бойка - у відставку
За словами експерта, складається враження, що уряд діє за принципом "гарячої картоплі" – перекидає один одному виконання зобов'язань, чекаючи, що їх зробить хтось інший, а в цей час Співтовариство вимагає нових і нових змін.
На думку керівника програм "Діксі Груп" Романа Ніцовича, уряд України так і не зрозумів суті членства держави в Енергетичному Співтоваристві.
"Українські органи влади обирають, які з зобов'язань виконувати, коли та в якому обсязі. Але ж Енергетичне Співтовариство – не меню в ресторані, а певний стандарт з обов'язковим набором вимог. Ви або граєте за європейськими правилами гри, або не граєте взагалі", – заявив експерт.
За словами фахівців, відставання України можна констатувати в усіх ключових сферах – на ринках газу й електроенергії, у секторі відновлюваних джерел енергії, питаннях енергоефективності й захисту довкілля.
Фахівці наголошують: щоб "устигати" за Енергетичним Співтовариством, Україна має пришвидшити темп реформ. Протягом трьох-чотирьох місяців має бути доопрацьовано й ухвалено найважливіші документи – закон "Про функціонування ринку електричної енергії", національні плани дій з енергоефективності й відновлюваних джерел, програма реструктуризації НАК "Нафтогаз України".
Аналітики також рекомендують призначити урядового координатора, відповідального за реалізацію зобов'язань України в енергетичному секторі.
Нагадаємо, 1 лютого 2011 року Україна стала повноправною стороною Договору про заснування Енергетичного Співтовариства після ратифікації парламентом відповідного закону.
Коментарі
1