– Якого чорта я повинен стільки тут тебе чекати! – каже лікар "швидкої", на вигляд чоловіку років за 50. Відчиняю йому двері під'їзду.
"Швидку" викликав близько опівночі, бо у дружини защемило нерв на шиї. Через сильний біль не могла поворухнути головою. Подзвонив на 103 і кілька разів перепитав, чи виїжджають на подібні виклики. Підтвердили. Мовляв, у лікарів для таких випадків навіть спеціальні розчини є. Роблять укол – і спазм минає.
Під'їзд лікарю відчиняю одразу, як дзвонять і кажуть, що "швидка" під'їхала.
– Тільки ліфт не працює, а йти треба на сьомий поверх, – попереджаю.
– Хлопче, а ти не ох… їв часом? Не працює ліфт – не треба було нас викликати. Бо такі скоти, як ви, дзвонять по кілька разів за ніч. Ніякого відпочинку, – повільно йде сходами. – І спеціального уколу не маю. Що за ху… ню тобі наплели?! Козли. Ти ж бачиш, що я в батьки тобі годжуся. Що, не міг проявити повагу і звести свою дівку на перший поверх?
Не витримую. Обіцяю поскаржитись на станцію "швидкої". Лікар добрішає. Оглядає дружину. Констатує шийний радикуліт. Коле знеболювальне і виписує мазі. На листку виводить номер мобільного.
– Це моєї дружини. Працює терапевтом у поліклініці поряд із вами. Із Нового року з лікарями пацієнти укладатимуть контракти. То беріть її собі сімейним лікарем. Гарний спеціаліст. Як і я, – прощається.
Коментарі
1