Є речі, які радують. За останні чотири роки нас позбавили ілюзій. Ми зрозуміли, хто є друзі, а хто вороги. Хто завжди поруч, а хто попутник. Хто підставить плече, а хто вдарить у спину в разі чого, ну, або намалює на двері хрестик крейдою.
Можу зауважити, що більшість моїх друзів опинилася на моєму боці барикад, пише в своєму блозі Ян Валетов.
Мова не про Майдан, не про мовні битви - про вектор розвитку. Мова про необхідність корінних змін. Мова про те, щоб минуле перестало калічити наше суспільство. Про окупації і анексії. Про те, що у російського народу є територія для самовизначення та ідентичності.
Незважаючи на розбіжності в деталях, всі ми шукаємо шлях, пов'язаний з реформуванням, незалежністю, відходом від диктатури і демократичним розвитком суспільства.
На цьому тлі забавно спостерігати фонтануючий запоребрик і їхні відчайдушні спроби вкусити. Цілі спільноти нечисті, у яких і інших тем-то немає.
Радий, що маски зняті. Радий, що не треба бруднити руки при рукостисканні. А адже це ми ще Воронеж не бомбим!
А що буде, коли ми візьмемо під контроль Донбас? Візьмемо ж.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не брати" - показали росіян, які убивають на Донбасі
Заява Володимира Путіна про перемир'я на Донбасі - це спроба змінити напрямок, у якому розвивається ситуація. Лідер Кремля намагається обдурити і послабити увагу Заходу, таку думку висловив російський опозиційний політик Костянтин Боровий.
2 
25817
Коментарі