За два роки бійці на передовій навчились розрізняти, коли з артилерії стріляють росіяни, а коли місцеві бойовики. Російські відпускники стріляють — це як город садять, розповідає в інтерв'ю журналу "Країна" Валерій "Дорожник" Матвійчук, офіцер 93-ї механізованої бригади.

"Дорожник" на війні з 2014 року. Після боїв за Іловайськ добровольцем пішов у батальйон "Донбас". Пробув там два місяці. Потім перевівся до 93-ї механізованої бригади. Отримав під командування гранатометний взвод. Перша його бойова кампанiя тривала рiк i два мiсяцi. Воював у селі Опитне під Донецьком.

"Був в Опитному з кiнця сiчня до початку липня 2015 року. Недооцінював свої АГСи (автоматичний станковий гранатомет. - Gazeta.ua) до березня 2015-го. В той день ми прикривали десантників, яких штурмували бойовики. Там була засада. В бою загинув командир снайперiв десантури, а командира роти розвiдникiв поранили. В мене частина АГСів знищена у серединi сiчня в Пiсках пiд "Градами". І на той час залишився один гранатомет. Ще один вийшов з ладу, а третій передав на іншу висоту. В бiй я включился близько другої години дня i з невеликими перервами працював майже до сьомої ранку. Завдання прикривати десантуру ми не мали. Але почали працювати на власний розсуд. Допомогали сусiдам. Наступного дня десантники віддали усі свої АГС мені. Ми працювали першi двi ночi постiйно. А взагалi рiдкi були ночi, щоб ми не стріляли.

Слухав потім рацію розвідників, які пішли туди, де я стріляв. А там купа трупів. По рації чую: "Є один. Документів при собі немає. Пакуй в мішок. Ще один. Також без документів. О, а в цього взагалі голови немає". Моя граната попала в голову і відірвала її. Ми так розійшлися, що на кінець липня 2015-го на позиціях бойовиків був один великокаліберний кулемет. Дуже рідко стріляв", - розповідає офіцер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Якщо Янукович не давав команди стріляти в людей, то Порошенко дасть" - боєць АТО

Коли в перехоплених переговорах чули позивні "Прибой" чи "Волна", бійці одразу розуміли, що по них ведуть вогонь росіяни.

"Російська артилерія добре воює. Їх по стилю видно. Коли міномети місцевих стріляють - можна курити. Раз не долетіло 500 метрів. Стоїш і чекаєш другий снаряд. Знову недоліт 500 метрів — спокійно гуляй. А коли російські відпускники стріляють — це як город садять. В Опитному нас "кошмарили" дві пари танків із мінометами. Постійно мінялись. Це сильно діставало", - розповідає Валерій Матвійчук.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як працює польова кухня 93-ї бригади в зоні АТО

Їхні позиції називали "Бермудами". Бойовики не могли зрозуміти, звідки по них ведуть вогонь автоматичні гранатомети.

"Російську піхоту не бачив у дії. Проти нас працював Ґіві. Він м'ясник. Посилав людей пачками в зеленку, яка повністю прострілюється і поділена на сектори. Це треба бути ідіотом, щоб так їх гробити. Називав нас "Бермудами" — ніяк не міг знайти, звідки стріляємо. Інколи кричав у рацію: "Достали эти "Бермуды" с их "Дорожником". Завалите их". А я у відповідь в рацію: "Ґіві, я тебе також люблю". Він на це кричав, плакав. Скучаю тепер за його голосом", - додає Валерій.

Повне інтерв'ю з офіцером читайте в найближчому номері журналу "Країна".

×