"Треба готуватися до ескалації конфлікту" - дипломат

Функції, які виконують дипломатичні представництва України зазначені в Законах України у Положеннях про Міністерство закордонних справ.

З початку російської агресії в Україні, тобто з весни 2014 року функції, які виконують наші посольства та консульства саме в Росії дещо обмежені, однак виконуються.

Захист громадян за кордоном – це функція важлива не тільки для посольств, а ще й для генеральних консульств. Підтримка Українців, що живуть за кордоном, тим паче на території РФ має залишатися не зважаючи на те, які стосунки між державами.

На території Російської Федерації наразі перебуває більш ніж два мільйони громадян України. Наші консули та дипломати перебувають в Росії, щоб надавати їм допомогу в разі, якщо вони потрапили в халепу.

Друга функція, яку виконують посли й дипломати в країні розташування – це інформування свого центру про політичну ситуацію на території держави перебування.

Остання, третя функція – це забезпечення стабільних відносин між державами. Очевидно, що в плані налагодження відносин Російська Федерація навесні 2014 року окупувавши півострів Крим та розпочавши війну на Донбасі самостійно зруйнувала будь-які шляхи до цього. Відтак очевидно, що lдля вирішення цього питання в дипломатів для цього нема жодних можливостей.

Тобто наразі наше посольство в Росії інформує Київ про перебіг подій.

І виходячи з цього, можна сказати, що в цій ситуації ефективність такої роботи зменшена в рази.

В побудові дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією з 2014 року виникає певна складність. Вона полягає в тому, що в Україні на законодавчому рівні не зафіксували ані стан війни, ані військовий конфлікт.

Станом на сьогодні росіяни своєю брехнею намагаються обдурити не лише своїх союзників, а й весь світ. Просувають тезу про те, що не воюють на Донбасі й найманців своїх туди не відправляють.

Але, як ми бачимо їх пропаганда не приносить бажаного результату. Нещодавно в сприйнятті РФ та її агресії світом сталися суттєві зміни: представники G7 дали зрозуміти Росії, що світ сприймає її не посередником в конфлікті на Донбасі, а активним учасником.

З цього ми бачимо, що ситуація змінюється і ми маємо на це реагувати. Чи можна в таких умовах продовжувати ту ж саму практику дипломатичних відносин? Історія знає різні способи реакції та різні дії в подібних ситуаціях. Очевидно, що послаблення дипломатичної взаємодії, певні демарші — це той інструментарій, який є у зовнішньополітичних відомств, щоб демонструвати своє ставлення.

Ми маємо готуватися до розриву дипломатичних відносин з Росією, якщо і надалі Російська Федерація проводитиме агресивні дії, а від російських посадовців й надалі лунатиме риторика про нарощення агресії стосовно України.

До чого такий демарш? Це очевидно, бо в разі посилення агресії ми маємо припинити фінансування Росії. Розмови про можливість збереження залишків торгівельних стосунків та продажу товарів РФ при подальшому загостренні цієї ситуації будуть недоречними.

Але ми маємо бути готовими до цього. Заздалегідь переорієнтувати виробництво на США, ЄС, Японію інші напрями. Підготуватись і бути готовим на розрив стосунків між Росією та нами в разі посилення російської агресії.

Якщо й надалі Росія буде здійснювати агресивні кроки, то все-ж таки змусить нас на розрив дипломатичних відносин. При цьому ми маємо розуміти, що вже зараз ми маємо вести попередні консультації із країнами, які б могли представляти наші інтереси в Російській Федерації.

Це як правило більш віддалені від великих центрів впливу держави. Були випадки, коли такі функції виконувала Швейцарія.

Але при цьому функцію захисту українських громадян треба залишати за собою. І це можуть зробити закордонні дипломатичні установи України на рівні консульських установ, Генеральних консульств. Цього достатньо і вони це роблять зараз і робитимуть, якщо Україна та РФ всеж-таки розірвуть дипломатичні відносини.

Ні, держава, яка погодиться виконувати функції посольства України в РФ представлятиме лише наше посольство на території Росії.

Тут мова йде про те, що при будь-якому ступені конфлікту, навіть збройному, має бути згода держави, де знаходиться дипломатична установа. Тому навряд Росія погодиться, щоб наші інтереси представляли ключові союзники України. Через це перемовини доведеться вести з більш нейтральною державою.

Тому і важливі консультації, навіть неформальні для того, аби бути готовим до різних сценаріїв розвитку ситуації.

Я в жодному разі не закликаю негайно припиняти дипломатичні відносини з Росією. Я просто пропоную готувати арсенал заходів для швидкого, двозначного реагування в разі подальшої агресії Російської Федерації. В тому числі й агресії військового характеру. Я все це говорю, бо на цей момент заяви російських посадовців й концентрація військового контингенту на кордоні з Україною свідчить про те, що може бути подальша ескалація конфлікту.

Ні. Ембарго 2011 — 2012 року, коли Росія заборонила Україні ввозити на її територію свої товари — це заходи, які вони здійснювали прикриваючись своїми внутрішніми питаннями. Вони не ведуть до розірвання дипломатичних відносин.

Дійсно, ми говоримо про таку можливу дію, бо не бачимо, щоб РФ відмовилась від своїх найманців та атак на Україну. Я вже не кажу про російські військові бази, які розростаються на території окупованого Криму, депортацію кримчан, репресії проти кримськотатарського народу, насильницького відчуження майна в українців, я зараз кажу про указ Володимира Путіна, який 20 березня набрав чинності.
Тобто видно, що ця політика ескалації продовжиться, тому ясно, що відповідати таким серйозним кроком, як розрив дипломатичних відносин можна і треба в разі, в першу чергу військових загроз країні.

Ви знаєте, я б не став це все конкретизувати. На цю тему можна більш детально говорити, якщо постане таке питання. Зараз це треба робити в загальнопідготовчому характері всередині України. В тому числі й підготувати оцей повний план для себе зі всіма нюансами.

Розрив дипломатичних відносин і закриття будівель посольств та консульських установ — це різні речі. В разі розірвання дипломатичних відносин власність України за кордоном залишається за нами. Ми можемо законсервувати ці будівлі, виставити там належну охорону, але все одно ця територія буде вважатися територією України. Або ми можемо розширити сам консульський відділ при установі.

Це питання залежить від тої ситуації, яка буде складатися. Одна справа, якщо ми розірвемо дипломатичні відносини з Російською Федерацією, коли ті підуть у наступ на нас. Міжнародна спільнота сприйме це з розумінням, Це буде свідчити про подальшу ескалацію конфлікту. Ситуація буде сприйматися такою, що вимагатиме більшого залучення міжнародних гравців і винесення цього питання з більшою гостротою на найвищі міжнародні платформи: до Ради Безпеки ООН, самої Організації Об'єднаних Націй, НАТО та інших організації.

Це не просто приверне увагу, а ще загострить її для необхідності вирішення ситуації на новому рівні.

Якщо говорити про застосування такого кроку в інших умовах, то він може бути сприйнятий, як передчасна дія.

Але я ще раз наголошую, що розірвання дипломатичних відносин — це один з наших інструментів в разі подальшої ескалації агресії з боку Росії. Ми повинні мати в арсеналі розроблені дії, та кілька сценаріїв, які ми можемо застосувати хоч зараз.

А для цього цей інструментарій треба зстворити та належним чином підготувати.