Марина Чуйкова з Горлівки на Донбасі працювала медсестрою в місцевій лікарні в окупації.
У березні 2018 року опинилася в ув'язненні бойовиків.
Провела там 650 днів. 29 грудня 2019-го її звільнили в рамках масштабного обміну.
Gazeta.ua вона розповіла, що пережила в підвалах окупантів.
"Кудись вели в мішку й кайданках. Розуміла, що битимуть і вбиватимуть. Минали коридори, мене змушували щось писати, підписувати, зізнаватись у тому, чого не робила. Спустились ліфтом униз. Підвал, кілька етапів дверей і мене кинули в малу кімнату, зняли мішок. Бачу - решітка, вікна немає, побиті стіни, пошкрябана побілка. Валялися шматки молитви, слова підтримки наступному полоненому. Стояло дві банки п'ять-шість літрів, наповнені сечею із кров'ю. Запах був страшний. Смерділо адреналіном, він виділявся з кожного, хто був у цьому підвалі. І з мене також. Його неможливо забути. Ті пляшки не забирали, вони дедалі більше смерділи".
Коли забігали бойовики, треба було вдягнути мішок на голову, стати лицем до стіни, розсунути ноги. У цей момент надівали кайданки, каже жінка.
"У них у туалет і вели, щоб неможливо було сходити. Сильно тиснуло на психіку, як уводили когось і били, а ми все чули. Води не давали, попити можна було лише в туалеті. А їжу приносили. Водили в туалет зранку і ввечері. Як мали поганий настрій, то могли й не повести. Я в туалеті знайшла одноразовий стаканчик і ходила в нього так, щоб камера не бачила".
Бойовики часто обманювали полонених.
"Якось привели до крана й дозволили митись досхочу. Зробила це вперше за місяць, усе випрала. Повернулись у підвал, а вони кажуть, що чоловіки в туалет не підуть, бо я довго милася. Та якось начальник дозволив винести банки із сечею, якщо я сама їх помию і сходи теж. Терла чужу кров із брудом у підвалі та уявляла людину, яку вбили. Усвідомлювала, що завтра хтось витиратиме мою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ситуація на Донбасі загострюється. Окупанти гатили в цивільних
Марину Чуйкову згодом помилували й із підвалу перевели у звичайну тюрму в Донецьку.
Повне інтерв'ю з колишньою полоненою читайте в журналі "Країна" за 16 вересня.
50-річна Марина Чуйкова з Горлівки на Донбасі прожила в окупованому місті чотири роки. Жінці не було куди їхати, змогла лише відправити синів до Одеси. Увесь час працювала медсестрою в реанімації місцевої лікарні. В інтернеті місцеві створили групу, де писали про обстріл і кількість поранених. Люди помирали, бо від ран неможливо було вилікувати запалення, аптеки закриті, антибіотиків немає.
2 
25817
Коментарі