"Його взяли в полон, тримали в гаражі. Раз в день жменьку супу приносили або зовсім не приходили по п'ять днів. Потім били дуже. Боявся, щоб не зірватися, тому що все питали, чи любить Україну", - говорить мати звільненого бійця Олександра Морозова.
27 грудня 2017 року о 12:00 на контрольному пункті пропуску "Майорське" поблизу міста Горлівка Донецької області відбувся обмін полоненими між українською стороною та бойовиками. Із полону ЛНР звільнили 16 бранців в обмін на 75 терористів. Представники ДНР обміняли 58 заручників на 165 бойовиків. Декого із звільнених заручників підозрюють у шпигунстві та співпраці з терористами. Журналісти зібрали історії українських бійців, яких бойовики змусили обмовляти себе на камеру для пропагандистських ЗМІ.
"Поки були в полоні, - померли батьки"
Танкісти Іван Ляса і Богдан Пантюшенко потрапили в полон 18 січня 2015 року у селищі Спартак. Проривалися до Путилівського мосту, який знаходиться біля Донецького аеропорту. Український танк підбили. Командир екіпажу Пантюшенко ледве встиг витягнути поранених товаришів Іван Ляса отримав важке поранення в голову.
Двоє із чотирьох членів екіпажу незабаром повернулися додому. Ляса й Пантюшенко потрапили до бойовика Юрія Сафоненка, відомого як "отаман Батя". Родичам полонених зателефонували навесні 2015 після фізичного знищення "Баті". Терористи ДНР перевезли полонених у приміщення донецької СБУ. Пізніше – в Макіївську виправну колонію суворого режиму. За півтора місяці до довгоочікуваного обміну до українських військовополоненими почали їздити кореспонденти російських телеканалів. Вимагали на камеру говорити, що не хочуть повертатися на підконтрольну Україні територію.
Івана Лясу 27 грудня вдалося обміняти на затриманих бойовиків. Командир танку Богдан Пантюшенко залишився у полоні. За час, який бійці провели в заручниках, у Івана Ляси загинув батько. А сестра Богдана Пантюшенка померла від хвороби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія й далі шантажуватиме полоненими - полковник ЗСУ
"Переконували, що Сталін – свята людина"
Олексій Кириченко брав участь у боях за Савур-Могилу в Донецькій області і був захоплений бойовиками у вересні 2014-го, коли намагався прорватися до своїх. Олексій – доброволець, до війни мав бізнес у Харкові.
Одразу після взяття в полон приїхали російські журналісти з камерами.
"Я говорив цілком прямо: і що в полон брали російські військові, і що відбувається тут ніяка не громадянська війна , а інтервенція під прикриттям громадянської війни, - каже Олексій Кириченко. - Мене на повному серйозі переконували, що Сталін - це свята людина, і показували православні ікони зі Сталіним. Для мене це незрозуміло. Ви знаєте, я бачу, я відчуваю серцем, що Україна ще недостатньо покаялася за гріх комунізму. Я дуже багато спілкувався з сепаратистами. Я ніколи не приховував своїх поглядів. І я ніяк не міг зрозуміти, чому люди серйозно переконують мене, що... Вони не розуміють, що поганого зробив Ленін. Мені здається, якби люди це усвідомили - я не кажу про Росію, хоча б у нас такої біди, яка сталася на Донбасі і в Криму, її просто не було б".
У терористів отримав 30 років в'язниці
Бійця полку "Азов" 27-річного Євгена Чуднєцова бойовики спочатку жорстоко побили, а потім змусили обмовити себе на камеру. В полон потрапив у лютому 2015-го. Два роки провів у камері-одиночці донецького СІЗО. Потім бійця перевезли до колонії суворого режиму в його рідному місті Макіївка. Чуднєцову бойовики винесли найсуворіший вирок – 30 років в'язниці.
"Є люди, яких катували дуже жорстоко. Це мені так вдалося проскочити, хоча я й з добровольчого батальйону. Інших ламали дуже сильно. Зараз займуся своїм здоров'ям, а потім повернуся в підрозділ. Буду воювати, поки сєпарів не положим", - розповів Чуднєцов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Катували і кричали "русский мир" - полонений терористів розповів про тортури
На війні з 18 років
Павло Юрбаш потрапив у полон під Мар'їнкою. Намагався врятувати свого товариша Сергія Потарайко. У липні 2016 року терористи змусили бійця виступити на прес-конференції для російських ЗМІ. Юрбаш – випускник військового ліцею. Контракт із ЗСУ підписав у18 років. 27 грудня був звільнений.
Олександр Мотузяник звинуватив бійця у дезертирстві
Владислав Локтіонов потрапив у полон терористів ЛНР. У самопроголошеній республіці родичам заручників довго не повідомляли про стан їхнього здоров'я й місце перебування. Закритою ця територія була й для волонтерів. Родичі Локтіонова, аби отримати можливість поговорити з Владиславом, були змушені дати інтерв'ю російським ЗМІ.
У січні 2017-го представник міністерства оборони з питань АТО Олександр заявив, що Лактіонов і ще троє його товаришів "у різні періоди і при різних обставинах дезертирували з лав Збройних сил України, а потім різними шляхами потрапили до бойовиків".
"Командиру простіше написати СЗЧ й зняти з себе відповідальність"
23-річний доброволець Валентин Богдан потрапив до терористів, коли повертався з лікарні у свою військову частину. Збився з дороги й натрапив на засідку.
"Коли ми були в Києві, хлопці, які повернулися з полону, попередили нас, щоб ми добре стежили, бо СЗЧ (самовільне залишення частини - Gazeta.ua) написати простіше, командир знімає з себе відповідальність. Буквально через два тижні після поїздки нам повідомили з військкомату: "На вашого сина прийшло СЗЧ. До повного з'ясування обставин ми нічого не можемо вам написати". "Ми не очікували подібне почути", - каже мати бійця Олександра Богдан.
Серед звільнених полонених, яких утримували терористи ЛДНР, є люди, які підозрюються у фінансуванні тероризму, передачі інформації незаконним збройним формуванням та подібних злочинах. Про це заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.
2 
25817
Коментарі