Сашка перебило навпіл кулеметною чергою — Наталія Дубчак про загиблого сина

"Сашко загинув під Дебальцево 14 лютого 2015 року. Але тільки через рік я дізналась, що сталось. У річницю загибелі мені зателефонував хлопчина, який був поряд з сином. Сашка перебило навпіл кулеметною чергою. Російські солдати знали, куди стріляти - нижче броніка" - розповіла Gazeta.ua Наталія Дубчак, матір загиблого 32-річного Олександра Єрощенка, молодшого сержанта 3 роти 1 батальйону 95 десантно-штурмової бригади.

 

Олександр Єрощенко загинув у контактному бою поблизу Дебальцевого Донецької області.

- Він відволік ворога і фактично взяв вогонь на себе, захистивши побратимів, яких насправді знав півгодини, – згадує військовий капелан Анатолій Кушнірчук.

"Моя історія війни не дуже відрізняється від тисяч історій родин, які так само втратили близьких і переживають ті ж проблеми.

Сашко з дитинства хотів бути військовим, його батько був військовим моряком. Народився в Росії, перша мова була російська. Коли ми переїхали в Україну і син перейшов українську, то жартував: "Мам, я з дитинства відчував, що російська — не моя".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хлопці з "Айдару" переламали її однією фразою - волонтер про загиблу Яну Червону

Після розвалу Радянського Союзу Наталія з двома дітьми переїхали до Києва, чоловік поїхав у Білорусь.

"Життя так склалось, що я стала військовим, прийняла присягу на вірність народу України. Сашко продовжував бачити військове життя. У той час, коли всі "косили" від армії, він хотів служити. Його не брали через викривлення хребта. Навіть влаштував скандал у військкоматі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із 13 років відчував, що часу залишилося небагато - наймолодшому героєві Небесної сотні було 17

Коли призвали його прийомного сина — в житті Сашка став переломний момент. У квітні 2014-го потрапив до другого батальйону Нацгвардії, пройшов коротку підготовку і їх відправили у Слов'янськ. За місяць їх повернули на ротацію і Саша переживав, що він вдома. Почав знову щодня бігати до військкомату. З третьої спроби потрапив до 95 бригади.

 

Син мене дуже оберігав - ніколи не телефонував, якщо десь стріляли. Коли їх перекинули на передову, два тижні обманював, говорив, що потрапили у взвод забезпечення в штабі. Я ще й переживала, що він рветься на війну, а його лишили в тилу. Але за два тижні я почула у телефону постріли і все зрозуміла. У його телефоні я була записана як "Генерал мама".

Зараз Наталія Дубчак - майор у відставці, координує проекти у Департаменті військового капеланства УГКЦ.

"Зараз працюємо над проектами, направленими на підтримку батьків. Робили фотосесію матерів загиблих воїнів - 12 жінок з різних регіонів України. Зробили календар із цими портретами", - каже Наталія Дубчак.

×