Активісти створили серію відеоінтерв'ю з військовими родом із Півдня країни. Так автори намагаються розвінчати міф про те, що на фронті нібито воюють переважно люди із західної України. Проект отримав назву "Поєднані" та є продовженням минулорічної ініціативи.

"Минулоріч разом із Міністерством молоді та спорту України ми записували відеоінтерв'ю і створювали постери про військових родом з Донбасу, які захищають і захищали країну зараз і в минулих війнах за незалежність. Цього року – під гаслами "Південь смалить" розповідаємо про кримчан, херсонців, запоріжців", – пояснюють кураторка проекту Каріна Дорошенко та режисер Дмитро Камінський.

Героями відеороликів стали 20 учасників російсько-української війни.

"Цей проект – дуже "погані новини" для тих, хто експертно заявляв, що на фронті одні западенці-гуцули і далі за списком замусолених кліше. На лінії розмежування воюють люди з усіх шпаринок країни, серед них багато вихідців зі Сходу та Півдня: Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей та Криму", – пояснюють автори проекту.

"Для мене війна почалася того ранку, коли я вів дітей у школу і побачив зелених чоловічків. Я подумав, що то українці і сказав "Слава Україні!", - говорить кримський татарин, ветеран, співзасновник Кримської сотні Марлен Місіратов. Окупаційна влада депортувала його із півострова за те, що пройшовся з українським прапором центральною площею рідного міста.

Коли російські війська вторглись у Євпаторію, Сергій Вікарчук все ще хотів боротись громадськими інструментами. Але після того, як проукраїнських кримчан почали переслідувати й знищувати, він пішов на війну. Це був сектор М – Маріуполь, Сартана, Гнутове, Павлопіль.

Емма Зінченко – медик батальйону "Айдар", родом із Євпаторії. У 44-му усю її родину депортували з Криму, тепер нев'їздна і вона сама. Каже, що на фронті усіх єднає одна ідея – щоб Україна була кращою. "Війна змінює усіх. І коли ти повертаєшся до цивільного життя, знову починається пошук себе. Але вже з тими "поправками", які зробили пережиті події."

Арслан Місіратов – кримський татарин, мусульманин, доброволець. Розповідає про те, чому пішов на фронт, про що мріє ранками і чому купувати російські товари – це не дуже добре.

Чим Україна схожа на Афганістан, який сенс від санкцій і як може закінчитися російсько-українська війна, розповідає Юрій Любченко, військовий ЗСУ, родом із Херсону.

Тимур Книш родом із Запоріжжя. Боєць батальйону "Донбас" і Нацгвардії, комбат. Розповідає про бої, Попасну, Іловайськ, півроку полону у підвалі колишньої СБУ в Донецьку і про те, чому наша підтримка – хай навіть у фейсбуку – дає реальних сил.

"От, скажімо, завтра закінчується війна і повертаються території. Люди з міст, що були окуповані, приїздять погуляти і бачать, що тут дійсно класно, люди живуть добре, вони пишаються своєю країною. Це як коли приїздиш в Європу і захоплюєшся тим, що бачиш. Я хочу, щоб люди, які повернуться, теж мали чим захоплюватись. Моє кредо: будь там, де маєш бути, роби те, що маєш робити", – розповідає Віталіна Федоренко, медик батальйону Айдар, народилася у Запоріжжі.

Ілля Долматов – боєць ДУК ПС, народився на Херсонщині. "Перше, чому нас навчили – це взаємодії одне з одним, і на позиціях, і в побуті. Мене це дуже вразило: ми всі були абсолютно різні, з різних регіонів, різного віку, але у нас склалися мегадружні стосунки, такого я потім більше ніде не зустрічав".

Проект створено за підтримки Мінмолодьспорту, Відділу національно-патріотичного виховання та КМДА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія призиває до своєї армії кримчан: поїдуть служити на Кавказ

"Це наша відповідь на російський пропагандистський міф про нібито громадянський конфлікт у нашій державі, який почався із "мовного питання". Історія кожного з героїв цього проекту показує, що українці з різних регіонів, зокрема зі Сходу і Півдня, якою б мовою вони наразі не спілкувалися, воюють за свою країну", – підсумовує міністр Ігор Жданов.

×