У Києві в Михайлівському соборі 25 травня попрощалися із загиблим 31-річним В'ячеславом Куцмаєм. Він розвідник 24-ї механізованої бригади імені короля Данила.
О 10 ранку на Михайлівській площі біля собору збирається близько 100 людей. Бойові побратими, рідні і небайдужі громадяни несуть квіти, прощаються.
- Із В'ячеславом почали бойових шлях у батальйоні "Донбас". Разом перейшли до 16-ї бригади, потім 72-ї. Останньою стала 24. Завжди були поруч. Разом пройшли Іловайськ. "Цинк" загинув, прикриваючи нас. Я був учасником цієї операції. Відбулося бойове зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою. Ми понесли втрати. Були 200-ті і 300-ті. Група мала відходити. "Цинк" працював у прикритті. Дав можливість вийти основній групі, винести поранених, - каже командир, на позивний "Іспанець".
"Не хотів брати його на операцію. Напросився. Минулого року в Авдіївці він отримав поранення руки. Вона більше не згиналась. Попросився, каже "Я що, особливий? Не такий, як всі? Хочу бути зі своїми побратимами". У нього в планах було захищати батьківщину. У тій операції було четверо поранених. На прощання зміг приїхати лише один. Решта лежать у госпіталях, з важкими пораненнями".
В'ячеслав Куцмай загинув 21 травня о 5:00 в бойовому зіткненні з ворожою ДРГ, поблизу селища міського типу Південне (Чигирі), біля окупованої Горлівки.
- У липні 2017 року "Цинка" привезли у центральний госпіталь. За нього просили побратими, щоб доглядали краще. До нього щодня хтось приходив. Після того поранення обіцяв, що не повернеться на передову. Спілкувалися з ним щодня. Він був велика і вперта двометрова дитина. Весь час посміхався, ніколи не говорив про погане. Був правильний, аж занадто. Мав принципи", - розповіла волонтерка Марина Соколова. -"Одужав - знову підписав контракт. Мав пройти три реабілітації, але весь час відмовлявся. Домовилися, що 15 травня приїде на лікування. Але на початку квітня убили їхнього командира "Мая". Після цього передумав лікуватися. Вирішив, що вийде з групою з передової. Казав, що після Іловайська, полону і поранень більше нічого не боїться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Боявся створити незручності мамі" - у Києві прощаються із загиблим розвідником
В'ячеслав Куцмай народився 07 липня 1986 року у Києві. З 2014 року служив у взводі спецпризначення БСН НГУ "Донбас". Пройшов бої за Іловайськ. Там потрапив у полон. Звільнений у грудні 2014 року. Повернувся до лав батальйону.
У жовтні 2016-го з побратимами перейшов в 16-й окремий мотопіхотний батальйон 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Учасник блокади торгівлі з ОРДЛО. Служив в розвідвзводі 3-го мехбату 72-й бригади. Після виведення бригади з фронту перейшов у 24 механізовану бригаду імені короля Данила.
Боєць був неодружений. Дітей не мав. Лишилися батько з матір'ю, брат. Захоплювався безпілотниками і програмуванням.
У бою з Куцмаєм загинув командир протидиверсійного загону молодший сержант Андрій Маслов з позивним "Футболіст". Бороданю-спортсмену саме в день загибелі виповнився 31 рік. Він з Харківщини. Позивний отримав через захоплення футболом.
Починав війну в батальйоні спецпризначення Нацгвардії "Донбас". У жовтні 2016-го із побратимами перейшов до складу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади, брав участь у блокаді торгівлі з ОРДЛО. Далі пішов на службу у 24 бригаду імені короля Данила.
Коментарі