Ексклюзиви
Четвер, 01 серпня 2019 12:25

Пам'ятаємо: фото усіх воїнів, які загинули на Донбасі у липні
15

Автор: М.Чорнієвич
  Загиблі у липні 2019 року українські військові
Загиблі у липні 2019 року українські військові

Публікуємо поіменний список полеглих у липні захисників України. Відомо про смерть у боях 14 бійців. Інформація про деяких — неповна. Наймолодшому із загиблих у бою було 19 роки, найстаршій — 48.

Найгостріша ситуація була 10 липня, тоді загинув один військовослужбовець, 9 — отримали поранення. Тієї ж доби було найбільше обстрілів — 42.

За місяць поранення та бойові травмування отримали 65 захисників України.

8, 16-17, 22-24, 26, 28 і 30-31 липня обійшлося без поранених, за даними штабу операції Об'єднаних сил.

Російські окупаційні війська 456 разів обстрілювали українські позиції.

1 липня

1 липня біля села Водяне Волноваського району на Донеччині російські бойовики розстріляли санітарний автомобіль "Хаммер" із військовими 36-ї бригади морської піхоти. Водій загинув на місці, лікарка померла за кілька годин. Третій член екіпажу отримав поранення.

Сергій МАЙБОРОДА

років: 47

родом: жив у селищі Билбасівка Слов'янського району на Донеччині

залишилися: дружина, донька, син та онуки

  Сергій Майборода, 47 років
Сергій Майборода, 47 років

Був старшим матросом, водієм. Військову службу почав 26 квітня 2017-го.

Ірина ШЕВЧЕНКО

років: 48

родом: із Херсона

залишилася: сестра

  Ірина Шевченко, 48 років
Ірина Шевченко, 48 років

Сержантка, парамедик. До війни працювала продавчинею на міському ринку. З перших днів окупації допомагала українським військовим. Закінчила медичні курси, викладала тактичну медицину. У травні 2015-го підписала контракт на службу в армії. За півроку отримала орден "За мужність".

4 липня

Едуард "Фугас" ЛОБОДА

років: 25

родом: із села Підопригори Лебединського району на Сумщині

залишися: батьки та молодший брат, який служить у 27-й реактивній артилерійській Сумській бригаді

  Едуард Лобода, 25 років
Едуард Лобода, 25 років

Помер у міській лікарні Курахового від отриманих 3 липня поранень поблизу Мар'їнки на Донеччині. Під час виконання бойового завдання підірвався на фугасі, прикривши собою від вибуху побратимів.

Старший солдат, служив у 24-й механізованій бригаді ім. короля Данила. Учасник Революції гідності, пішов на війну після 2-го курсу навчання в університеті на історичному факультеті.

Був добровольцем окремої тактичної групи ім. Капітана Воловика, згодом — воював у ДУК "Правий Сектор". У 24-й бригаді служив за контрактом з 2018-го.

"Коли він приїхав додому і показав медаль "За оборону Авдіївки", я запитала його: "Це тобі дали за те, що сидів тихо в тилу і нічого не робив"? Едуард відвернувся і промовчав, - розказує про свого сина Віра Павлівна. - 3 липня, коли все сталося, ми з чоловіком працювали. Прийшовши додому, думала, що відпочину і почну поратися по господарству. І тут звістка про поранення сина. Мені сказали, що в нього перебиті кінцівки. Коли їхала до лікарні, сподівалася все побачити, але тільки не звістку про його смерть. Думала, прийду, а він зустріне та жартуючи скаже: "У мене все гаразд". Тим паче мені говорили, що Едуард дорогою до лікарні жартував, навіть назвав лікарям свою групу крові. Я 5 хвилин не встигла, щоб побачити його живим. Чи він не встиг 5 хвилин, щоб побачити мене".

Олег ЖУКОВ

років: 42

родом: з Краматорська на Донеччині

залишилися: мати та брат

  Олег Жуков, 42 роки
Олег Жуков, 42 роки

Загинув від кулі снайпера поблизу хутора Вільний на Луганщині рівно за 2 місяці після дня народження. Солдат, служив у 1-му батальйоні 54-ї механізованої бригади.

7 липня

Владислав ЛОКТІОНОВ

років: 42

родом: із Дніпра

залишилися: мати та малолітній син

  Владислав Локтіонов, 42 роки
Владислав Локтіонов, 42 роки

Загинув від уламкових поранень, отриманих під час мінометного обстрілу поблизу селища Південне поруч із окупованою Горлівкою.

Солдат, служив навідником гранатометного взводу 24-го батальйону "Айдар" 53-ї бригади. Був мобілізований 2015-го.

Служив у складі 92-ї механізованої бригади: гранатометником, розвідником. 13 травня 2016-го біля села Жовте на Луганщині потрапив у полон. Його захопили, коли переправився через річку Сіверський Донець.

"Я прийняв неправильне рішення. Залишив на нашому березі людину, щоб прикривала мене, і відправився на другий берег на човні. Мав тільки гранату, але використати її не встиг. Усе сталося швидко", — розповідав Локтіонов.

У полоні провів 19 місяців. Його звільнили 27 грудня 2017-го. Локтіонов подавав до суду на частину, що вважала його зрадником. Дніпровський окружний адміністративний суд підтримав його.

"Головне, що суд визнав, що я не дезертир і не зрадник, не залишав частину самовільно", — говорив Владислав Локтіонов.

Після лікування і реабілітації підписав контракт із "Айдаром" і повернувся на фронт.

10 липня

Антон ФАКА

років: 21

родом: із селища Березанка на Миколаївщині

залишилися: мати та старший брат, який служив у морській піхоті в Криму і на початку окупації залишив півострів

  Антон Фака, 21 рік
Антон Фака, 21 рік

Загинув під час обстрілу вантажівки ЗСУ з протитанкового ракетного комплексу на виїзді з Гранітного Волноваського району на Донеччині.

Молодший сержант, служив навідником літальних апаратів у 406-й артилерійській бригаді ім. генерал-хорунжого Олексія Алмазова. Контракт на службу підписав у серпні 2016-го.

11 липня

Володимир САЛІТРА

років: 29

родом: із села Волиця Жовківського району на Львівщині

залишилися: сестра та брат

  Володимир Салітра, 29 років
Володимир Салітра, 29 років

Загинув від кулі снайпера поблизу села Тарамчук Мар'їнського району на Донеччині.

Старший солдат, служив заступником командира бойової машини у 24-й механізованій бригаді ім. короля Данила. Контракт на службу підписав у листопаді 2016-го.

Після смерті батьків оформив опікунство над молодшим братом.

Олександр "Кол" КОЛОДЯЖНИЙ

років: 45

родом: із Дніпра

залишилися: мати та дорослий син

  Олександр Колодяжний, 45 років
Олександр Колодяжний, 45 років

27 червня підірвався на міні, отримав важкі поранення. Помер у столичному військовому шпиталі, не приходячи до тями.

Старший сержант, служив у 74-му розвідувальному батальйоні.

На фронті воював з 1 вересня 2014-го. Був у групі бійців, які встановлювали український прапор над Донецьким аеропортом у дні найзапекліших боїв. Разом із батальйоном пройшов Мар'їнку, Донецький аеропорт, Авдіївську промзону.

Отримав недержавну нагороду "Народний Герой України" від волонтерів.

15 липня

Дмитро ЛІСОВОЛ

років: 31

родом: із селища Рокитне на Київщині

залишилися: батьки, двоє сестер, наречена, син і донька

  Дмитро Лісовол, 31 рік
Дмитро Лісовол, 31 рік

Загинув від кулі снайпера неподалік Авдіївки на Донеччині. Лікарі й парамедики 5 годин боролися за його життя.

Старший солдат, служив кулеметником у 92-й механізованій бригаді. Підготовку проходив у 169-му навчальному центрі "Десна".

18 липня

Богдан БІГУС

років: 28

родом: із Хмельницького

залишилися: матір, дружина і двоє дітей

  Богдан Бігус, 28 років
Богдан Бігус, 28 років

Підірвався на вибуховому пристрої з розтяжкою.

Старший солдат, був снайпером 8-го полку спецпризначення.

На війну пішов 2014-го добровольцем у складі батальйону Нацгвардії України ім. Сергія Кульчицького. Згодом підписав контракт із ЗСУ.

19 липня

Роман ДЖЕРЕЛЕЙКО

років: 30

родом: із Волочиська Хмельницької області

залишилися: батьки, брат – також учасник АТО/ООС, дружина та малолітній син

  Роман Джерелейко, 30 років
Роман Джерелейко, 30 років

Отримав важке поранення від кулі снайпера бойовиків неподалік Мар'їнки на Донеччині, помер у лікарні міста Курахове.

Солдат мотопіхотного взводу 2-ї роти у 3-му мотопіхотному батальйоні "Воля" 24-ї механізованої бригади ім. короля Данила. Військову службу за контрактом розпочав 15 серпня 2016-го.

Олександр "Бармалей" БАРДАЛИМ

років: 33

родом: із міста Корсунь-Шевченківський на Черкащині

залишилися: дружина та малолітній син

  Олександр "Бармалей" Бардалим, 33 роки
Олександр "Бармалей" Бардалим, 33 роки

Разом із командиром роти евакуював Романа Джерелейка. За 15 м від позиції під час закріплення тяжкопораненого на ношах ворожий снайпер поцілив у Олександра. Він загинув на місці.

Старшина, був командиром мотопіхотного взводу 2-ї роти у 3-му мотопіхотному батальйоні "Воля" 24-ї механізованої бригади ім. короля Данила. На фронті воював з 2015-го. Спочатку – за мобілізацією, згодом підписав контракт на службу.

21 липня

Поблизу Щастя на Донеччині на вибухівці підірвалися солдати 25-ї десантно-штурмової бригади. Ще 2 десантника отримали поранення.

Микита наступив на міну, йому відірвало ногу. Коли побратим Шаміль намагався його витягти, стався другий вибух.

Шаміль (Семен) РУМИГІН

років: 21

родом: із Дніпра

залишилися: батьки

  Шаміль (Семен) Румигін, 21 рік
Шаміль (Семен) Румигін, 21 рік

Солдат, був снайпером. Українець татарського походження, активний член мусульманської громади. На військову службу за контрактом пішов у січні цьогоріч.

Микита "Скіф" СКІТЧЕНКО

років: 19

родом: із села Великоцьк Міловського району на Луганщині

залишилися: мати

  Микита "Скіф" Скітченко, 19 років
Микита "Скіф" Скітченко, 19 років

Контракт на військову службу підписав торік одразу після повноліття. Микита був єдиною дитиною у матері.

Публікуємо поіменний список полеглих у червні захисників України. Нам відомо про смерть 13 бійців, 8 — бойові втрати. Інформація про деяких — неповна.

Наймолодшому із загиблих у бою було 22 роки, найстаршим — 48.

Зараз ви читаєте новину «Пам'ятаємо: фото усіх воїнів, які загинули на Донбасі у липні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 6338
Голосування Чи потрібно знімати торгову блокаду з ОРДЛО?
  • Ні. Торгувати з окупантом категорично заборонено!
  • Так. Торгівля і так процвітали, але в форматі контрабанди чи Ротердам+
  • Посилити торгові санкції, заборонити возити будь які товари на окупований Донбас
  • Кордони для товарів мають бути відкриті повністю
  • Свій варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода