У них на стінах дитячі малюнки, національні прапори та портрети тих побратимів, які вже не повернуться, – з чорними стрічками у куточках... Багато з цих хлопців – і живих, і тих, про кого залишилась пам'ять, пройшли усі знакові та сумнозвісні точки АТО. Крайні два з половиною роки бійці добровольчого спецпідрозділу SANTA на передніх рубежах Авдіївки.
Про те, чого не вистачає цим хлопцям, і що допомагає долати перешкоди, вони розповіли волонтерам-депутатам, які приїхали підтримати їх на передову.
"В Авдіївці майже 2,5 роки. Усі "найцікавіші" події, які тут відбувалися, були за нашою участю", - розповідає командир спецпідрозділу з однойменним позивним, зазначаючи, що саме через бої в Авдіївській промзоні спецпідрозділ і став відомим.
"Ці дачі прострілюються з двох сторін – зі сторони лісу і зі сторони промки (промислової зони – Gazeta.ua). До промки тут, щоправда, ближче. Тут, якщо придивитися, усі будинки пошкоджені. От, де ми зараз стоїмо, по вечорах щодня йдуть перельоти", - розповідає про місцеві реалії 44-річний доброволець батальйону з позивним Сніжок.
Однак у добробаті непорушний принцип – на передовій лише ті, хто старший 21 року.
"До 21 року принципово нікого не беремо… На війні не всі беруть автомати в руки і йдуть стріляти ворога. Комусь треба і борщ варити, дрова рубати. Ми до такої роботи абсолютно нормально відносимось і вважаємо їх такими самими побратимами, як і ті, хто зараз у бліндажах, в окопах", - додає Санта.
Там, де загинути від кулі чи уламку можна щохвилини, бійці не охоче розповідають про війну, однак із задоволенням згадують тих, хто допомагає та підтримує їх.
"От розпаковуючи якісь коробки, що привозять волонтери, коли бачиш, як там упакований якийсь невеличкий пакетик крупи, і ти розумієш, що з нами поділились тим, чого й самим не вистачає, то це розчулює неймовірно, і ми, звичайно, це дуже цінуємо. Дитячі малюнки. Це дає сили. Ми дуже це цінуємо", - говорить доброволець з позивним Єсаул.
"Знаєте, головне навіть не в тому, що волонтери привозять необхідне для нашої роботи, а й - спілкування. Ми радіємо спілкуванню. Це дуже важливо. Хоча, звичайно, не обійдешся і без продуктів чи одежі. Однак, спілкування ми дуже цінуємо, і, повторюю, воно надає сил…Бо хлопці віддають у цій боротьбі найсвятіше – їхні життя. Навіть за тих, хто самоусунувся та каже, що їх ця війна не стосується", - додає 55-річний боєць.
Розуміють це і волонтери-депутати, що приїхали підтримати хлопців.
"Ми вважаємо, що сьогодні волонтерський рух переживає не найкращі часи, тому, разом з волонтерами нашого центру "Надія", вирішили підтримати бійців, а особливо з добровольчих батальйонів, бо частини регулярної армії зараз у нас забезпечуються централізовано краще, а добробати відчувають постійну потребу у найпростіших речах – пальне, оргтехніка, харчові продукти, які ми власне й привезли цього разу", - розповів про відвідини батальйону народний депутат (фракція Радикальної партії) Сергій Рибалка.
"Я щомісяця їжджу – не тільки в Авдіївку, а й у Волноваху, Мар'янку та інші місця з гуманітарною допомогою", - зазначає депутат Дніпропетровської облради від РПЛ, лікар-хірург Іскандер Іскандеров.
"Вважаю, що треба не тільки постійно допомагати, але й частіше у них бувати, аби знати, чим живуть наші бійці. Я особисто бував у бійців тричі, однак волонтери нашого центру "Надія" бувають у них двічі, а то й тричі на місяць. Обов'язково буду особисто їздити частіше. Ось наступного разу хлопці вже попросили привезти оргтехніку", - додав Сергій Рибалка.
Він наголошує, що чим більше колег усіх рівнів будуть наслідувати їхній приклад, тим краще буде для країни.
"Хлопцям на передовій потрібна наша підтримка й увага. А всім нам треба не забувати, що в країні війна, і щодня вони віддають свої життя та здоров'я, аби ми мали шанс реформувати країну. І чим більше депутатів буватимуть на передовій та бачитимуть це на власні очі, тим більша ймовірність того, що ми зможемо змінити країну на краще", - каже Сергій Рибалка.
4 
25817
Коментарі