Через інтенсивність обстрілів жителі Авдіївки без зайвої потреби не виходять на вулицю. За їх словами, найбільша кількість загиблих і поранених через "Гради", осколки від снарядів і ворожих куль. Повномасштабну евакуацію не проводять, утім люди можуть виїжджати самостійно.

"Влітку в старій Авдіївці загинув мій батько. Вийшов на город полити кабачки, куля попала в нирку" - розповідає Gazeta.ua 54-річна Наталія Строєва. Зустрічаємо її в центрі міста неподалік меморіалу пам'яті загиблих.

"Цей пам'ятник зробили місцеві. Спочатку стояв в іншому місці, а потім перенесли, бо людям важко було ходити повз нього", - розповідає жінка.

На дошці 15 фотокарток загиблих, починаючи з 2014 року, через обстріл міста бойовиками. Під фото напис "Светлой памяти всех погибших в ходе необъявленной войны". Небайдужі несуть сюди осколки від "Градів" та артилерійських снарядів з усього міста.

"Третій зліва - Харчевников Анатолій. Знала його, бо працював у нас на заводі. Ось цей молодий хлопець загинув влітку. Куля потрапила в голову. Більше нікого особисто не знаю".

Найстрашніше, за словами Наталії, в старій Авдіївці. Люди обережно пересуваються між зруйнованих будинків, щоби не потрапити під повторний вогонь. У багатьох з тих, хто живе в центрі, в приватному секторі живуть родичі, які не мають змоги виїхати.

"Я живу на Хіміку, а мама в старій частині. Кулі літають щодня над головами. Ходити неможливо. Підвалу немає, мама ховається в літній кухні. Переїхати до мене не хоче, бо немає на кого лишити котів і собак. Та й важко вмовити стару людину, вона у мене з паличкою ходить. Провідую кожного дня, приношу продукти".

Наталія Строєва працює на коксохімічному заводі оператором-кантовщиком.

"Зарплата 3000 чистими з авансом. Не вистачає. У квартирі +16. Кілька днів тому було холодніше. Хочеться, щоб все це закінчилось якнайшвидше. Скажу чесно, ми свого часу ходили на референдум, але тільки для того, щоб гроші залишались у Донецьку та області".

Так званий референдум за від'єднання Луганської і Донецької областей від України намагалися провести озброєні екстремісти 11 травня 2014 року. На єдину виборчу дільницю люди не прийшли. Озброєні бойовики захопили завод з вимогою вивезти працівників на голосування. Адміністрація відмовилась. Тоді терористи привезли урни під завод і вимагали вивести людей, але вони відмовились виходити. Зрештою, референдум провалився.

"Особисто я ніколи не відмовлялась від України і завжди виступала за те, щоб лишитись в складі України. Ми могли поїхати в Росію, як багато моїх знайомих, але я не хочу, бо це моя батьківщина" - каже Наталія.

Повний репортаж з Авдіївки читайте в найближчих номерах журналу "Країна" та слідкуйте за анонсами на Gazeta.ua.

×